Є форма ВСЗГ-2 Лімітно-забірна картка на отримання запасних частин та Відомість дефектів на ремонт машини ВСЗГ-6.
Навіть не знаю, як правило при купівлі запчастин купляю купу супутніх товарів: рукавиці, інструмент, ВДешки, масла, антифризи, пасту для рук, гідравлічні шланги, всяки перехідники. Все це оплачую разом карткою і на все разом беру видаткову. І було б класно все оприбуткувати і списати одним махом як МШП, не деталізуючи. Зрозуміло, що не правильно, але мені здається ніхто ковиряться не буде.
В складський книзі
для обліку
для малоймовірних перевіряючих.
На мою думку, складська книга потрібна лише у випадку, коли до вас приходять перевіряючі, а у вас на залишку є якісь матеріали (ЗЗР, добрива, зерно, ...)
А от підтвердження використання вищевказаних товарів в господарській діяльності складська книга не зробить, для цього, на мою думку, потрібно Акти про використання (списання) чи може якісь інші самостійно виготовлені документи...
Є в когось пропозиції на рахунок якогось простенького документа, що підтверджує використання вищевказаних товарів в господарській діяльності?
Тому що на кожну дрібничку треба окрему сторінку, де їх набратись?
Треба під запчастини розробити власну форму складської книги, чи складської картки.
Але мабуть краще взагалі під запчастини не вести складський облік, а списувати їх в момент отримання від постачальника, для цього виписувати якийсь самостійно розроблений Акт на проведення ремонту, та навіть існуюча ВСЗГ-2 "Лімітно-забірна картка для запчастин" зручна для такого списання.
Де тільки прочитати як це правильно зробити (чи існує грошовий ліміт).
Думав сьогодні на свіжу голову зайнятись ТТН. Коли возив на елеватор, то їх заставляють виписувать. А возив на млин ФОПу -він мовчить. Почитав інтернет, то коли забираєш свої добрива, то 100% не потрібно. А коли продаєш і доставляєш, то як де пишуть. Мені для списання дп, в основному, хоч це відмічено і в лімітно забірній, і в обліковому. Подумати, то яка різниця між оранкою і транспортуванням? При транспортуванні ще й є накладна на товар, що везеться. А при оранці тільки моє чесне і благородне слово.
fgrubin пишет:
існуюча ВСЗГ-2 "Лімітно-забірна картка для запчастин" зручна для такого списання.
Зате ВЗСГ-6 "Відомість дефектів" повний дурдом. Хоч бери писаря в штат.
Про болт я написав як для прикладу , а буде це чи помпа , чи якась інша жилізяка, це суті і принципу обліку не змінює Давайте спочатку розберемось що таке господарські операції з точки зору бух.обліку і податкового обліку
Для нас господарською діяльністю є вирощування с/г культур. Тому треба мати підтвердження використання придбаних нами з ПДВ ЗЗР, насіння, запчастин, палива, добрив у цій діяльності. А інакше нам можуть закинути, що ми їх десь наліво продали.
Якщо підприємство використовує придбані товари в операціях, що не є господарською діяльністю, воно повинно нарахувати собі податкові зобов’язання з ПДВ, у відповідності до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України.
Які операції не є господарською діяльністю, з огляду на судову практику?
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК Україна, господарська діяльності – діяльність, спрямована на отримання доходу (зверніть увагу, що саме « доходу », а не « прибутку ». Це має суттєве значення).
Коли податкова під час перевірки фірми бачить, що операція не направлена на отримання доходу, ДФС може зробити висновок, що операція не є господарською діяльністю, тому потрібно застосовувати пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України та збільшувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Судова практика.
У справі № 804/2124/13-а товариство придбало у контрагента літаки, після чого почало ці літаки здавати в оренду цьому самому контрагенту.
ДФС зазначило, що такі операції не спрямовані на отримання прибутку, адже купівля літаків – це значно більші витрати, ніж отриманий з оренди літаків дохід, тому товариство не отримало економічної вигоди від такої діяльності.
Але, ВАС України в постанові від 20.01.2015 зазначив: «Отже, обов'язковою умовою нарахування податкових зобов'язань є факт використання платником податку придбаного товару в операціях, які не пов'язані з його господарською діяльністю.
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано придбані позивачем літаки.
Посилання відповідача на фактичне неотримання прибутку від оренди літаків та зберігання придбаного літака правомірно відхилено судами першої та апеляційної інстанції, адже вказані обставини не свідчать про використання літаків в операціях, які не є господарською діяльністю платника.
Факт укладання таких договорів є підтвердженням використання придбаних літаків у господарській діяльності товариства ».
Таким чином, Суд не пов’язує відсутність прибутку з відсутністю господарської діяльності. Крім того, Суд зазначає, що здавати в оренду придбані літаки та отримувати від цього дохід – це і є господарська діяльність.
У справі № 825/3381/13-а компанія придбала у контрагента велику рогату худобу (ВРХ) та залишила її на утримання у продавця. Більше того, за утримання худоби компанія платила продавцю результатами життєдіяльності ВРХ, тобто молоком і таким іншим.
Отже, компанія витратила гроші на худобу, але не отримала будь-якого доходу.
ВАС України в ухвалі від 10.11.2014 зазначив: «Умови договорів унеможливлюють отримання будь-яких економічних вигод, пов'язаних з використанням ВРХ незважаючи на те, що підприємство понесло витрати на придбання ВРХ.
Зважаючи на те, що ТОВ «Полісся-молоко» не отримало жодних економічних вигод, пов'язаних з використанням ВРХ, а отже, (як випливає з визначення доходів з Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи») й жодних доходів - дані активи не використовувалися підприємством у господарській діяльності - діяльності спрямованій на отриманнядоходу.
Враховуючи те, що… біологічні активи використовувалися підприємством не у господарській діяльності - згідно з вимогами пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України… позивач повинен був нарахувати податкові зобов'язання, оскільки суми податку на додану вартість по придбаних біологічних активах було у повному обсязі включені підприємством до складу податкового кредиту в попередніх періодах».
Отже, Суд в даній справі пов’язує господарську діяльність з отриманням доходу та економічними вигодами від здійсненної операції.
При цьому, зазначені судові рішення не суперечать одне одному . У випадку з худобою, компанія витратила кошти на її придбання і жодним чином не використовувала придбаний актив для отримання доходу. В іншій справі, фірма, придбавши літаки, почала здавати їх в оренду та отримувати з цього дохід.
У справі № 815/184/15 підприємство здає в оренду приміщення та оплачує комунальні послуги для будівлі, в якій знаходяться орендовані приміщення. Частину приміщень компанія в оренду не здає і ДФС робить висновок, що витрати на комунальні послуги не пов’язані з господарською діяльністю.
ВАС України в ухвалі від 24.11.2015 зазначив: «Використання отриманих позивачем комунальних послуг для обслуговування належних на праві власності приміщень торгівельного комплексу, які тимчасово або постійно не здаються в оренду, також пов'язане з господарською діяльністю позивача, оскільки, відповідно до технічних паспортів, належних позивачеві на праві власності будівель, до їх складу входять допоміжні та технологічні приміщення, призначені для обслуговування всіх об'єктів оренди, як складових комплексу, чим визначається пов'язаність витрат на утримання таких приміщень із господарською діяльністю позивача, в той час як тимчасове ненадання окремих приміщеньворендуне може розглядатись як фактор, що позбавляє зв'язку витрат на утримання такого майна із господарською діяльністю платника податку, яка полягає у наданні ним у платне користування відповідного майна іншим особам, оскільки такий фактор є фактором ризикугосподарської діяльності, що встановлено ст. 42 Господарського кодексу України».
Отже, якщо приміщення тимчасово не здаються в оренду, що є фактором ризику господарської діяльності, це не підстава вважати комунальні платежі операціями, що не є господарською діяльністю.
І останній приклад із судової практики – відступленні права вимоги . Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?
У справі № 825/1674/13-а товариство придбало певний товар, здійснило передоплату та поставила собі суму ПДВ у податковий кредит. Товар товариство так і не отримало. Після чого відступило своє право вимоги новому кредитору. ДФС визначила, що оскільки товар не використаний у господарській діяльності, то потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Але, ВАС України в ухвалі від 19.05.2014 зазначив: «Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Аналіз наведеної вище норми закону свідчить, що обов'язок платника податку нарахувати податкові зобов'язання ставиться залежно від такої умови як початок використання товарів (послуг, необоротних активів в господарській діяльності), тобто товари мають бути фактично отримані платником податку.
З огляду на те, що товари позивачем фактично не отримані і отримані не будуть до спірних правовідносин ця норма застосована бути не може ».
Отже, у разі використання придбаного товару в операціях, що не є господарською діяльністю, податковим законодавством передбачено нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.
Але судова практика свідчить, що визначення операції як господарської або як не господарської залежить не від того, чи отримало підприємство прибутки або збитки, а від способу використання товару після його придбання.
Зате ВЗСГ-6 "Відомість дефектів" повний дурдом. Хоч бери писаря в штат.
В спецвипуску Все про бухоблік, присвяченого первинним документам у сільському господарстві вичитав слідуюче:
fgrubin пишет:
Як зазначають, спочатку оформляється Відомість дефектів, а потім на її підставі лімітно-забірну картку і вже по ній відображають в бух регістрах господарську операцію по ремонту. Ше зазначають, що при відпуску запчастин на ремонт в період польових робіт відомість не оформлять, а ліміт розраховують за кошторисом на ремонт і техобслуговування машини, що затверджений керівником.
Ще додам, там було сказано, що той кошторис застосовується не тільки в період польових робіт, а і у випадку відсутності Відомості ВСЗГ-6, тобто на основі кошторису розраховують ліміт і виписують лімітно заборну картку по формі ВСЗГ-2.
Думаю, що ВСЗГ-6 Відомість дефектів не обов'язкова взагалі, а отой кошторис на ремонт нам також ні до чого, він буде для нас внутрішнім документом і таким чином можем його не виписувати взагалі.
Взагалі, для малих фермерів той ліміт не потрібний, нам треба розробляти документи, що не містять інфи про якийсь довбаний ліміт.
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано придбані позивачем літаки.
Уважно хлопці прочитайте, потім вернемся до обліку
Давайте спочатку розберемось що таке господарські операції з точки зору бух.обліку і податкового обліку
Цитата з ПК:
Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу
Але судова практика свідчить, що визначення операції як господарської або як не господарської залежить не від того, чи отримало підприємство прибутки або збитки, а від способу використання товару після його придбання.
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано придбані позивачем літаки.
Уважно хлопці прочитайте, потім вернемся до обліку
Так мова про літаки, які очевидно є в наявності і виявляються при інвентаризації, а ми ведемо мову про добрива, ЗЗР, паливо, запчастини тощо, яких на момент перевірки в нас нема вже в наявності, і ми не маємо первинних документів, що підтверджують господарські операції по їх використанню у вирощуванні с/г культур!
Нам допоможе тільке це:
44.3. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
і ми не маємо первинних документів, що підтверджують господарські операції по їх використанню у вирощуванні с/г культур!
Не з того боку диветесь. Господарська діяльність - це будь яка діяльність, яка не заборонена законами ( з деякими виключеннями , якими ми тут знехтуємо ) а не тільки с.г в-во. Я не знаю як Ви, а в мене є всі необхідні доки для підтвердження будь якої госп. операції при веденні обліку за простою формою.
fgrubin пишет:
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
От якраз витрати я і обліковою в КНИЗІ ОБЛІКУ ВИТРАТ по кожній господарській операції
. І при перевірці ДФС не буде ніякої бази для нарахування мені податкових зобовязань.
Почав списувать. Найпростіше здалось через Медок, через реєстр накладних. В січні 17 запчастин взагалі не купував, а мат.цінностей всього з. Вийшло так.Вірно, чи ні?
Володя, можете скинуть мені форми в екселі, в тому числі і складську книгу?
waldemar пишет:
Просто викинуть слово ліміт і все що з ним звязано. Лишиться просто забірна. ВЗСГ-6 з шапки також прибрать
То вже й назву змінити, не забірна картка, а наприклад, Акт на проведення ремонту (Акт на списання...)
Ще, на мою думку, треба вести цю картку не за квартал, а за місяць, особливо якщо ми декларацію по ПДВ здаємо помісячно.
В поясненнях у журналі Все про бухоблік вказали, що лімітна забірна картка виписується раз на 15 днів.
От якраз витрати я і обліковою в КНИЗІ ОБЛІКУ ВИТРАТ по кожній господарській операції
Кожен запис в цій книзі має підтверджуватись первинним документом (ще й не одним)
Також, думаю, що книга більше схожа на регістри бухобліку, а не на первинний документ.
Хіба що, якось розробити таку форму кники, щоб вона вважалась первинним документом.
Шановний Куркин, можите скинути скрін з своєї книги?
Хіба що, якось розробити таку форму кники, щоб вона вважалась первинним документом.
Потрібно, щоб ця книга відповідала таким вимогам:
цитата з закону про бухоблік:
2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути
складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі
обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в
структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;
1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи.
шановний Куркин, ви ж здається платник ПДВ.
Але закон про бухоблік для платників ПДВ зазначає таке:
Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності
1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання
фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень
повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан
та результати діяльності підприємства.
2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який
ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші
види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються
на даних бухгалтерського обліку.
3. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість,можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.
Якщо ми платники ПДВ, то тільки подвійний запис!
3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Хіба що, якось розробити таку форму кники, щоб вона вважалась первинним документом.
Шановний Куркин, можите скинути скрін з своєї книги?
Саша , в мене звичайна книга , передбачена Методрекомендаціями №455. Вона не вмисується в визначення первинних чи бухгалтерських документів і її можна вести де працюють тільки голова і члени .
waldemar пишет:
Почав списувать.
Я б казав не списувати , а відносити до витрат , це те що вимагають податківці. А списувать - це бухгалтерський термін.
Викиньте звідти згадку про ліміт, навіщо він нам?
І чогось слово "списання" мені не подобається, бо списання можливе і в разі непридатності до використання товару, що призведе до нарахування ПДВ, бо ж не використали в господарській діяльності.
Можливо замість "списання" - "використання запасних частин на ремонт машини"
В актах ВСЗГ на добрива та насіння нема "списання", там "використання".
Навіть не знаю, як правило при купівлі запчастин купляю купу супутніх товарів: рукавиці, інструмент, ВДешки, масла, антифризи, пасту для рук, гідравлічні шланги, всяки перехідники. Все це оплачую разом карткою і на все разом беру видаткову. І було б класно все оприбуткувати і списати одним махом як МШП, не деталізуючи. Зрозуміло, що не правильно, але мені здається ніхто ковиряться не буде.
І воно ж є первинним документом.І може б і хватило.
Тому що на кожну дрібничку треба окрему сторінку, де їх набратись?
На мою думку, складська книга потрібна лише у випадку, коли до вас приходять перевіряючі, а у вас на залишку є якісь матеріали (ЗЗР, добрива, зерно, ...)
А от підтвердження використання вищевказаних товарів в господарській діяльності складська книга не зробить, для цього, на мою думку, потрібно Акти про використання (списання) чи може якісь інші самостійно виготовлені документи...
Є в когось пропозиції на рахунок якогось простенького документа, що підтверджує використання вищевказаних товарів в господарській діяльності?
Треба під запчастини розробити власну форму складської книги, чи складської картки.
Але мабуть краще взагалі під запчастини не вести складський облік, а списувати їх в момент отримання від постачальника, для цього виписувати якийсь самостійно розроблений Акт на проведення ремонту, та навіть існуюча ВСЗГ-2 "Лімітно-забірна картка для запчастин" зручна для такого списання.
Де тільки прочитати як це правильно зробити (чи існує грошовий ліміт).
Думав сьогодні на свіжу голову зайнятись ТТН. Коли возив на елеватор, то їх заставляють виписувать. А возив на млин ФОПу -він мовчить. Почитав інтернет, то коли забираєш свої добрива, то 100% не потрібно. А коли продаєш і доставляєш, то як де пишуть. Мені для списання дп, в основному, хоч це відмічено і в лімітно забірній, і в обліковому. Подумати, то яка різниця між оранкою і транспортуванням? При транспортуванні ще й є накладна на товар, що везеться. А при оранці тільки моє чесне і благородне слово.
Зате ВЗСГ-6 "Відомість дефектів" повний дурдом. Хоч бери писаря в штат.
Про болт я написав як для прикладу , а буде це чи помпа , чи якась інша жилізяка, це суті і принципу обліку не змінює Давайте спочатку розберемось що таке господарські операції з точки зору бух.обліку і податкового обліку
Точніше , які операції відносяться до господарської діяльності а які ні
Для нас господарською діяльністю є вирощування с/г культур. Тому треба мати підтвердження використання придбаних нами з ПДВ ЗЗР, насіння, запчастин, палива, добрив у цій діяльності. А інакше нам можуть закинути, що ми їх десь наліво продали.
ОПЕРАЦІЇ, ЩО НЕ Є ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, ТА НАРАХУВАННЯ ПДВ
Якщо підприємство використовує придбані товари в операціях, що не є господарською діяльністю, воно повинно нарахувати собі податкові зобов’язання з ПДВ, у відповідності до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України.
Які операції не є господарською діяльністю, з огляду на судову практику?
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК Україна, господарська діяльності – діяльність, спрямована на отримання доходу (зверніть увагу, що саме « доходу », а не « прибутку ». Це має суттєве значення).
Коли податкова під час перевірки фірми бачить, що операція не направлена на отримання доходу, ДФС може зробити висновок, що операція не є господарською діяльністю, тому потрібно застосовувати пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України та збільшувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Судова практика.
У справі № 804/2124/13-а товариство придбало у контрагента літаки, після чого почало ці літаки здавати в оренду цьому самому контрагенту.
ДФС зазначило, що такі операції не спрямовані на отримання прибутку, адже купівля літаків – це значно більші витрати, ніж отриманий з оренди літаків дохід, тому товариство не отримало економічної вигоди від такої діяльності.
Але, ВАС України в постанові від 20.01.2015 зазначив: «Отже, обов'язковою умовою нарахування податкових зобов'язань є факт використання платником податку придбаного товару в операціях, які не пов'язані з його господарською діяльністю.
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано придбані позивачем літаки.
Посилання відповідача на фактичне неотримання прибутку від оренди літаків та зберігання придбаного літака правомірно відхилено судами першої та апеляційної інстанції, адже вказані обставини не свідчать про використання літаків в операціях, які не є господарською діяльністю платника.
Факт укладання таких договорів є підтвердженням використання придбаних літаків у господарській діяльності товариства ».
Таким чином, Суд не пов’язує відсутність прибутку з відсутністю господарської діяльності. Крім того, Суд зазначає, що здавати в оренду придбані літаки та отримувати від цього дохід – це і є господарська діяльність.
У справі № 825/3381/13-а компанія придбала у контрагента велику рогату худобу (ВРХ) та залишила її на утримання у продавця. Більше того, за утримання худоби компанія платила продавцю результатами життєдіяльності ВРХ, тобто молоком і таким іншим.
Отже, компанія витратила гроші на худобу, але не отримала будь-якого доходу.
ВАС України в ухвалі від 10.11.2014 зазначив: «Умови договорів унеможливлюють отримання будь-яких економічних вигод, пов'язаних з використанням ВРХ незважаючи на те, що підприємство понесло витрати на придбання ВРХ.
Зважаючи на те, що ТОВ «Полісся-молоко» не отримало жодних економічних вигод, пов'язаних з використанням ВРХ, а отже, (як випливає з визначення доходів з Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи») й жодних доходів - дані активи не використовувалися підприємством у господарській діяльності - діяльності спрямованій на отриманнядоходу.
Враховуючи те, що… біологічні активи використовувалися підприємством не у господарській діяльності - згідно з вимогами пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України… позивач повинен був нарахувати податкові зобов'язання, оскільки суми податку на додану вартість по придбаних біологічних активах було у повному обсязі включені підприємством до складу податкового кредиту в попередніх періодах».
Отже, Суд в даній справі пов’язує господарську діяльність з отриманням доходу та економічними вигодами від здійсненної операції.
При цьому, зазначені судові рішення не суперечать одне одному . У випадку з худобою, компанія витратила кошти на її придбання і жодним чином не використовувала придбаний актив для отримання доходу. В іншій справі, фірма, придбавши літаки, почала здавати їх в оренду та отримувати з цього дохід.
У справі № 815/184/15 підприємство здає в оренду приміщення та оплачує комунальні послуги для будівлі, в якій знаходяться орендовані приміщення. Частину приміщень компанія в оренду не здає і ДФС робить висновок, що витрати на комунальні послуги не пов’язані з господарською діяльністю.
ВАС України в ухвалі від 24.11.2015 зазначив: «Використання отриманих позивачем комунальних послуг для обслуговування належних на праві власності приміщень торгівельного комплексу, які тимчасово або постійно не здаються в оренду, також пов'язане з господарською діяльністю позивача, оскільки, відповідно до технічних паспортів, належних позивачеві на праві власності будівель, до їх складу входять допоміжні та технологічні приміщення, призначені для обслуговування всіх об'єктів оренди, як складових комплексу, чим визначається пов'язаність витрат на утримання таких приміщень із господарською діяльністю позивача, в той час як тимчасове ненадання окремих приміщеньворендуне може розглядатись як фактор, що позбавляє зв'язку витрат на утримання такого майна із господарською діяльністю платника податку, яка полягає у наданні ним у платне користування відповідного майна іншим особам, оскільки такий фактор є фактором ризикугосподарської діяльності, що встановлено ст. 42 Господарського кодексу України».
Отже, якщо приміщення тимчасово не здаються в оренду, що є фактором ризику господарської діяльності, це не підстава вважати комунальні платежі операціями, що не є господарською діяльністю.
І останній приклад із судової практики – відступленні права вимоги . Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?
У справі № 825/1674/13-а товариство придбало певний товар, здійснило передоплату та поставила собі суму ПДВ у податковий кредит. Товар товариство так і не отримало. Після чого відступило своє право вимоги новому кредитору. ДФС визначила, що оскільки товар не використаний у господарській діяльності, то потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Але, ВАС України в ухвалі від 19.05.2014 зазначив: «Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Аналіз наведеної вище норми закону свідчить, що обов'язок платника податку нарахувати податкові зобов'язання ставиться залежно від такої умови як початок використання товарів (послуг, необоротних активів в господарській діяльності), тобто товари мають бути фактично отримані платником податку.
З огляду на те, що товари позивачем фактично не отримані і отримані не будуть до спірних правовідносин ця норма застосована бути не може ».
Отже, у разі використання придбаного товару в операціях, що не є господарською діяльністю, податковим законодавством передбачено нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.
Але судова практика свідчить, що визначення операції як господарської або як не господарської залежить не від того, чи отримало підприємство прибутки або збитки, а від способу використання товару після його придбання.
Попередній
В спецвипуску Все про бухоблік, присвяченого первинним документам у сільському господарстві вичитав слідуюче:
Ще додам, там було сказано, що той кошторис застосовується не тільки в період польових робіт, а і у випадку відсутності Відомості ВСЗГ-6, тобто на основі кошторису розраховують ліміт і виписують лімітно заборну картку по формі ВСЗГ-2.
Думаю, що ВСЗГ-6 Відомість дефектів не обов'язкова взагалі, а отой кошторис на ремонт нам також ні до чого, він буде для нас внутрішнім документом і таким чином можем його не виписувати взагалі.
Взагалі, для малих фермерів той ліміт не потрібний, нам треба розробляти документи, що не містять інфи про якийсь довбаний ліміт.
Уважно хлопці прочитайте, потім вернемся до обліку
Цитата з ПК:
Так мова про літаки, які очевидно є в наявності і виявляються при інвентаризації, а ми ведемо мову про добрива, ЗЗР, паливо, запчастини тощо, яких на момент перевірки в нас нема вже в наявності, і ми не маємо первинних документів, що підтверджують господарські операції по їх використанню у вирощуванні с/г культур!
Нам допоможе тільке це:
Не з того боку диветесь. Господарська діяльність - це будь яка діяльність, яка не заборонена законами ( з деякими виключеннями , якими ми тут знехтуємо ) а не тільки с.г в-во. Я не знаю як Ви, а в мене є всі необхідні доки для підтвердження будь якої госп. операції при веденні обліку за простою формою.
От якраз витрати я і обліковою в КНИЗІ ОБЛІКУ ВИТРАТ по кожній господарській операції
. І при перевірці ДФС не буде ніякої бази для нарахування мені податкових зобовязань.
Почав списувать. Найпростіше здалось через Медок, через реєстр накладних. В січні 17 запчастин взагалі не купував, а мат.цінностей всього з. Вийшло так.Вірно, чи ні?
Кожен запис в цій книзі має підтверджуватись первинним документом (ще й не одним)
Просто викинуть слово ліміт і все що з ним звязано. Лишиться просто забірна. ВЗСГ-6 з шапки також прибрать.Було так
Володя, можете скинуть мені форми в екселі, в тому числі і складську книгу?
То вже й назву змінити, не забірна картка, а наприклад, Акт на проведення ремонту (Акт на списання...)
Ще, на мою думку, треба вести цю картку не за квартал, а за місяць, особливо якщо ми декларацію по ПДВ здаємо помісячно.
В поясненнях у журналі Все про бухоблік вказали, що лімітна забірна картка виписується раз на 15 днів.
Також, думаю, що книга більше схожа на регістри бухобліку, а не на первинний документ.
Хіба що, якось розробити таку форму кники, щоб вона вважалась первинним документом.
Шановний Куркин, можите скинути скрін з своєї книги?
Потрібно, щоб ця книга відповідала таким вимогам:
цитата з закону про бухоблік:
З закону про бухоблік:
Так воно і є.
Складську книгу малював сам, скину , тільки не знаю як.
Якось так, покритикуйте.
шановний Куркин, ви ж здається платник ПДВ.
Але закон про бухоблік для платників ПДВ зазначає таке:
Якщо ми платники ПДВ, то тільки подвійний запис!
Саша , в мене звичайна книга , передбачена Методрекомендаціями №455. Вона не вмисується в визначення первинних чи бухгалтерських документів і її можна вести де працюють тільки голова і члени .
Я б казав не списувати , а відносити до витрат , це те що вимагають податківці. А списувать - це бухгалтерський термін.
Та хоч і потрійний, яка відповідальність за його не ведення - ніякої.
Викиньте звідти згадку про ліміт, навіщо він нам?
І чогось слово "списання" мені не подобається, бо списання можливе і в разі непридатності до використання товару, що призведе до нарахування ПДВ, бо ж не використали в господарській діяльності.
Можливо замість "списання" - "використання запасних частин на ремонт машини"
В актах ВСЗГ на добрива та насіння нема "списання", там "використання".