Кто где берет удобрения в краснодарском крае,киньте инфу и телефоны .комне ближайшая агронова в полтавской славянского района.хочу помониторить цены ,авось что выкрою.
Возми на прямую в еврохиме ,тел полно в интернете ,заходишь на их сайт, смотришь цену на заводе,прибавляешь доставку до себя и сравниваешь с другими поставщиками .
5Ценник в еврохиме в белоречке на штуку дешевле,доставка её схавает .походу придется брать в полтавской.
подскажите пожалуйста ,родственник фермер,просит совет по сортам пшеницы,какую лучше взять зерноградка 11,аскет,донская юбилейная ,донской сюрприз ,что можете порекомендовать как себя ведут они?по каким предшественникам лучше их сеять?у нас в Украине просто другие совсем сорта,поэтому никто не сталкивался ,из моих товарищей ,нужен совет С Ростовской и Воронежской областей.заранее спасибо
:Ежли смотреть на карту, то чуть выше левее от РО.
Регистрация: 10.12.2011 - 18:27
: 2729
Не в сети
Заходил: 3 года 9 месяцев назад
станичанин пишет:
подскажите пожалуйста ,родственник фермер,просит совет по сортам пшеницы,какую лучше взять зерноградка 11,аскет,донская юбилейная ,донской сюрприз ,что можете порекомендовать как себя ведут они?по каким предшественникам лучше их сеять?у нас в Украине просто другие совсем сорта,поэтому никто не сталкивался ,из моих товарищей ,нужен совет С Ростовской и Воронежской областей.заранее спасибо
подскажите пожалуйста ,родственник фермер,просит совет по сортам пшеницы,какую лучше взять зерноградка 11,аскет,донская юбилейная ,донской сюрприз ,что можете порекомендовать как себя ведут они?по каким предшественникам лучше их сеять?у нас в Украине просто другие совсем сорта,поэтому никто не сталкивался ,из моих товарищей ,нужен совет С Ростовской и Воронежской областей.заранее спасибо
Приветствую! По предшественнику Аскет не плохо себя показал в этом году, Зерноградку я сеял и 9 и 11, 9ка себя показала лучше по парам чем 11, Донской сюрприз и Донской простор я брал элиту, сеял по рапсу на одном поле, в итоге Донской простор оставил он мне больше понравился из за качества, по урожайности был одинаков, в Этом году взял Викторию Одесскую элиту буду сеять по Рыжику, Писанку элиту по горчице, Аскет элиту по кориандру, посмотрим.
Приветствую! По предшественнику Аскет не плохо себя показал в этом году, Зерноградку я сеял и 9 и 11, 9ка себя показала лучше по парам чем 11, Донской сюрприз и Донской простор я брал элиту, сеял по рапсу на одном поле, в итоге Донской простор оставил он мне больше понравился из за качества, по урожайности был одинаков, в Этом году взял Викторию Одесскую элиту буду сеять по Рыжику, Писанку элиту по горчице, Аскет элиту по кориандру, посмотрим.
по предшественнику подсолнечник как они себя ведут?
Ребята подскажите сколько штук зёрен на погонный метр с одного сошника должно быть при посеве озимой пшеницы сорт Скипетр. Сорт этот сею первый раз, напугали что норма высева у него меньше остальных сортов, особенно в наших засушливых степях.
подскажите пожалуйста ,родственник фермер,просит совет по сортам пшеницы,какую лучше взять зерноградка 11,аскет,донская юбилейная ,донской сюрприз ,что можете порекомендовать как себя ведут они?по каким предшественникам лучше их сеять?у нас в Украине просто другие совсем сорта,поэтому никто не сталкивался ,из моих товарищей ,нужен совет С Ростовской и Воронежской областей.заранее спасибо
Из Лэнэра родственник поди?
почти, Новошахтинск
под Новошахтинском хоз-во ЗАО Пригородное,дир-р Келлеров И.И.имеет большой опыт выращивания зернограда и краснодарских сортов, устойчивые прибавки 5-8ц дает..краснодар...этот год 80% кубанских сортов было в структуре...
3,5 млн га. Мне для стерневой надо подсчитать , никак не соображу.
Если СЗТС считай как на СЗшке, если СЗСка то 3500000/(10000/0,23)=80,5 шт\метр. Но мы сеем яровую 110-120шт\метр
Мне для СЗС-2.1 . Я тебя понял, спасибо. Сорт новый, мною не опробован, поэтому боюсь загустить. Друг прошлой осенью высеял 150 кг/га и была загущена. Завтра буду настраивать, думаю 120 - 130 кг будет оптимально для нашей зоны, влаги нет вопще
Мне для СЗС-2.1 . Я тебя понял, спасибо. Сорт новый, мною не опробован, поэтому боюсь загустить. Друг прошлой осенью высеял 150 кг/га и была загущена. Завтра буду настраивать, думаю 120 - 130 кг будет оптимально для нашей зоны, влаги нет вопще
сеял вчера СЗС кой тоже.,получилось по 160 кг на гектар,
Мне для СЗС-2.1 . Я тебя понял, спасибо. Сорт новый, мною не опробован, поэтому боюсь загустить. Друг прошлой осенью высеял 150 кг/га и была загущена. Завтра буду настраивать, думаю 120 - 130 кг будет оптимально для нашей зоны, влаги нет вопще
сеял вчера СЗС кой тоже.,получилось по 160 кг на гектар,
Сколько штук семян на метр с одного сошника не мерял?
не ОВС,но да,нижнее.верхнее у меня стоит 3,нижнее хотя бы 2.8.Но оставил мало зерна,и не нашёл на 2.8.Пришлось на 2.6. А какое зерно сходит из 3-обалденное...
не ОВС,но да,нижнее.верхнее у меня стоит 3,нижнее хотя бы 2.8.Но оставил мало зерна,и не нашёл на 2.8.Пришлось на 2.6. А какое зерно сходит из 3-обалденное.
Круто, у меня на 28-х решетах 50% выход был, а на 26-х -70%. На верх ставлю круглые 50 за ними 55 - колосовку отбирает хорошо.
Круто, у меня на 28-х решетах 50% выход был, а на 26-х -70%. На верх ставлю круглые 50 за ними 55 - колосовку отбирает хорошо.
я не силён в ОВСках,купил себе вот такое чудо,им и калибрую и вею.Земли мало,объёмов нету.Но у меня пшеница была крупная,я отвеял на 2.6 5 тонн на посев себе,то отхода было около 6-7 мешков.
выбачаюсь..без перевода Озима пшениця – головна продовольча культура, без борошна якої не можливо уявити хлібопекарську та кондитерську галузі. Вирощування озимої пшениці інтенсивно відбувається на усій території України. Генетичний потенціал сучасних сортів озимої пшениці здатний забезпечити врожайність на рівні 100 і більше ц/га.
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Озима пшениця доволі таки холодостійка культура. Навіть при температурі посівного шару ґрунту 1-2 градуси насіння пшениці починає проростати. Правда, у такому випадку сходи будуть запізнілими і не, як то кажуть, не дуже задовільними. Якщо ж ви бажаєте іншого результату, а саме вчасних, дружніх та продуктивних сходів знайте оптимальна температура проростання пшениці 12-20 градусів Цельсія. Якщо температура вища на декілька градусів висіяне насіння стає дуже чутливим до хвороб, збільшується ймовірність зараження. Найкращі строки сівби – середньодобова температура 15-17 градусів.
Надзвичайно важливим фактором, на якій потрібно звернути належну увагу під час вирощування озимої пшениці – перезимівля. При достатній кількості снігу (10 см та більше) пшениця здатна витримувати найсильніші морози (більше 30 градусів). Якщо ж шар снігу менший, то й морозостійкість відповідно зменшується. Найгіршими для господаря погодними умовами є мороз при повній відсутності снігу. На жаль, у такому випадку, пшениця з великою долею імовірності замерзає.
Озима пшениця дуже вимоглива до вологи. При недостатньому рівні зволоження ґрунту у рослин гальмується кущення, і як наслідок, різко знижується продуктивність. Максимально чутливою до нестачі води озима пшениця є в період виходу у трубку – колосіння. Оптимальні умови вирощування озимої пшениці – вологість ґрунту близько 80% від його польової вологоємкості. Весняний дощ – корисний помічник агронома. Він сприяє інтенсифікації розвитку вегетативної маси, та створює сприятливі умови розвитку нових пагонів.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
За сприятливих умов сходи озимої пшениці з’являються на 8 – 12 день. Цими сприятливими умовами є: якісне насіння, належні глибина посіву, вологість, температурний режим, щільність ґрунту. Густота сходів на квадратний метр повинна становити більше, ніж 300 схожих насінних, оптимальним є 400 – 500.
Наступний етап органогенезу – кущення, зазвичай починається на 15-18 добу після появи сходів, появою 4-го листка. Інтенсивність кущення визначається температурним, водним та поживним (зокрема азотним) режимами. Важливу роль грає й сорт, якість посіву та глибина загортання насіння. Оптимальною кущистістю, перед входом в зиму, є 4-6 добре розвинених стебел і вузлових коренів (у деяких сортів – до 8), що забезпечує загальну густоту стеблистою в межах 2000-2500 стебел на 1 м2. У деяких сортів загальна кущистість досягає 8-10 і навіть більше пагонів, а число вузлових коренів – перевищує 14-16 штук. Процеси кущення і утворення вторинної кореневої системи продовжується з відновленням весняної вегетації. Кущення озимої пшениці починається за температури 5 °С. Найбільш дружно воно проходить при 10-15°С.
Трубкування озимої пшениці розпочинається через 25-35 діб після відновлення вегетаційного періоду. В цей час починає формуватися стебло рослини, а саме його трубка. Ріст стебла відбувається за рахунок подовження нижнього міжвузля, яке розміщене безпосередньо над вузлом кущіння. Практично в один час починає рости друге, а за ним і третє міжвузля. Початком фази трубкування під час вирощування озимої пшениці, вважають етап, коли на головному стеблі можна визначити (на дотик) перший вузол, що піднімається над поверхнею ґрунту на 5 см.
В період трубкування – рослина дуже вимоглива до вологи та поживних речовин. В цей час, вона потребує їх більше, ніж в попередні періоди росту та розвитку. Підживлення озимої пшениці азотом сприяє росту листя та стебла, формуванню колоса.
Колосіння розпочинається через 50-60 днів після початку весняного відростання. У цей період колос, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, виходить із піхви верхнього листка. Це відбувається одночасно із інтенсивним ростом стебла озимої пшениці. У фазі колосіння рослина продовжує формувати репродуктивні органи. На цьому етапі потрібно забезпечити рослину вологою та елементами живлення, адже від їх наявності залежить продуктивність вирощування озимої пшениці.
Цвітіння настає через 4-5 днів після виколошування. Воно триває 3-5 днів всередині колоса та 6-8 днів у межах поля. Цвітіння починається з середини колоса. Поступово воно переходить до низу і його верхівки. Спочатку в колоску цвітуть нижні (бокові) квітки, а потім середні.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Ефективність вирощування озимої пшениці, мірилом якої звичайно ж є урожай, суттєво залежить від мінерального живлення. Лише повне та абсолютно збалансоване живлення озимої пшениці забезпечить високі та якісні врожаї. Для формування 1 ц зерна озимої пшениці необхідно 2,8-3,7 кг азоту, 1,1-1,3 кг фосфору, 2-2,7 кг калію, 0,5 кг кальцію, 0,4 кг магнію, 0,35 сірки. Практика показує, що, на жаль, необхідної кількості елементів живлення в легкодоступній формі у ґрунті немає, а отже без удобрення озимої пшениці не обійтись.
Усім напевно відомо, а для тих, хто підзабув, нагадаємо: урожайність залежить від мінімального елемента, тобто того, якого до рослини потрапляє найменша кількість. Не вірне співвідношення калію, фосфору та азоту призведе до явного зменшення продуктивності рослин, зробить їх більш уразливими до хвороб, сприятиме зниженню якості зерна. Увесь необхідний обсяг калійних і фосфорних добрив вносьте під основний обробіток. Адже при осінньому чи весняному підживленні вони значно втрачають ефективність.
Найважче в системі удобрення озимої пшениці забезпечити ідеальний рівень азотного живлення. Як би це дивно не звучала, але перший крок до оптимального азотного живлення уникнення його надлишку при посіві, і лише потім інтенсифікація живлення. Якщо перестаратись з азотними добривами восени можна знизити зимостійкість та призвести до переростання рослин. Також надлишок азоту осінню призведе до інтенсивного розростання бур’янів, які весною при кущенні випереджають пшеницю у рості, а значить, не обійтись без гербіцидів. Ефективність дії азотних добрив залежить від наявності сірки. Інакше кажучи, без достатнього забезпечення рослини сіркою ефективне удобрення озимої пшениці азотом майже неможливе. Отже, при підживленні озимої пшениці азотом потрібно використовувати повільно розчинні добрива, або «входити» декілька разів.
ХВОРОБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Кореневі гнилі
Сажкові хвороби
Жовта іржа
Борошниста роса
Септоріоз
Фузаріоз колоса
Бактеріальні хвороби
Вірусні хвороби
аналогично Ячмінь – цінна продовольча, кормова та технічна культура. Найбільш широко застосовується вирощування ячменю у зернофуражних цілях. Зерно цієї культури високопоживний та енергетичновмісний корм для більшості тварин. Ячмені бувають трьох типів: озимі, дворучки та ярі.
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ
Ярий ячмінь – культура, що не має особливих вимог до температури. Для проростання насіння вистачає температури 1-2 градуси, хоча оптимальною вважається 15-20 градусів Цельсія. Сходи здатні витримувати приморозки до 5 градусів, а біологічний мінімум для їх появи 4-5 градусів вище нуля. Оптимальна температура у період вегетації близько 18-20. Маючи такі скромні вимоги щодо достатності тепла, ячмінь може без особливих проблем витримувати його надлишок. Навіть сорокаградусна жара не нашкодить посівам. Враховуючи це вирощування ячменю найбільш широко поширене на півдні України.
На початку вегетації ячмінь дуже погано переносить посуху. Хоча загалом це посухостійка культура, з високопродуктивним використанням вологи. Ярий ячмінь, як і більшість культур, полюбляє аби все було в міру. Під час колосіння, цвітіння та формування зерна потрібно чимало вологи, але забагато опадів разом із високою температурою можуть спричинити занадто інтенсивне кущення та наростання біомаси, що призведе до вилягання. Вирощування ячменю популяризується навіть у північних регіонах, оскільки ця культура має найкоротший життєвий цикл, деякі сорти здатні достигати за 75 днів.
Ячмінь має доволі слаборозвинену кореневу систему, що дещо ускладнює умови його вирощування. Це змушує більшу вагу приділяти родючості ґрунтів та попередникам. Продуктивність росту та розвитку ячменю багато в чому залежить від правильного вибору строків сівби. Оптимальними вважаються ранні строки сівби, оскільки вони дозволяють ефективно використати запаси вологи з ґрунту, які лишились після зими. Крім того ранні строки сівби подовжують період вегетації, що позитивно впливає на урожайність.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ЯЧМЕНЮ
Вирощування ячменю проходить такі фази росту: проростання, сходи, кущення, вихід у трубку, колосіння, цвітіння та формування зерна. Кожна фаза має свої особливості, і її протікання впливає на загальний врожай.
Для нормального протікання проростання насіння потрібно близько 50-70% води від маси насіння. Зазвичай дана фаза (при сприятливих умовах) протікає від декількох днів до тижня. Ячмінь особливо чутливий до нестачі вологи та несприятливого температурного режиму. Сходи ячменю спостерігаються зазвичай на другому-третьому тижні після посіву (хоча бувають випадки коли для сходів вистачає 5-7 днів). На дружність сходів багато в чому впливає система удобрення ячменю та якість посівного матеріалу.
Далі наступає період появи нових пагонів – кущення. Головний вузол кущення розташовується на глибині близько 2 см (в залежності від характеристик ґрунту). Зазвичай у ячменю кущення збігається з появою третього листа. Кущистість ячменю залежить від достатності світла та вологи, наявності поживних речовин. Період кущення також характеризується закінченням формування зародкового колосу. Нестача поживних речовин понесе за собою значні втрати врожаю, тому закінчення кущення – початок виходу трубку чи не найкращий момент скорегувати систему живлення та удобрення ячменю. Вихід у трубку наступає на 25-30 день після повних сходів. Дана фаза характеризується сформованістю колоса, колосків та квіток.
Коли в ячменю повністю сформовано генеративні органи наступає фаза колосіння. В цей час підвищення температури повітря добрий друг аграрія. Також чималий вплив має і тривалість сонячного дня. Після завершення цієї фази якось вплинути на майбутню врожайність стає дуже проблематично, оскільки все повинно бути винятково вчасно.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ
Цікава особливість вирощування ячменю – він має здатність ефективно використовувати надлишкову дію добрив, що були внесені під попередник. Ця обставина багато в чому визначає систему удобрення ячменю. Трапляються випадки, коли ячмінь зовсім не потребує внесення добрив (при посіві після добре удобреного цукрового буряку чи картоплі).
Удобрення ячменю може неймовірним чином вплинути на урожай, оскільки ця культура чудово реагує на добрива. Приріст врожаю завдяки мінеральним добривам може досягти 20 ц/га. Найгірше що може трапитись під час вирощування ячменю – вилягання рослин. Аби його уникнути необхідно забезпечити оптимальне співвідношення азоту, фосфору та калію.
Фосфор необхідний для підвищення кущистості рослини, запобігає виляганню, покращує якість зерна. Калій сприяє підвищенню імунітету до хвороб. При достатній кількості калію ячмінь краще переживає посуху. Повну норму калійних та фосфорних добрив прийнято надавати під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива вносять під передпосівну культивацію, а потім здійснюють ними підживлення ячменю на різних фазах росту. При недостачі азоту зменшується інтенсивність кущіння, знижується продуктивність пагонів та фертильність квіток. Усе це призведе до зниження врожайності, чого, звичайно ж, ні в якому разі не можна допускати.
Ефективним засобом вирощування ячменю є застосування регуляторів росту. Вони здатні поліпшити якість зерна, та підвищити кількісні показники врожайності. Вносити їх можна при передпосівний обробці насіння чи у період вегетації.
ХВОРОБИ ЯЧМЕНЮ
Вирощування ячменю може ускладнюватись багатьма хворобами, найпоширеніші з них:
Летюча сажка
Тверда сажка
Борошниста роса
Темно-бура плямистість
Карликова іржа
Кореневі гнилі
Септоріоз
ШКІДНИКИ ЯЧМЕНЮ
Найбільше «полюбляють» ячмінь такі шкідники:
Шведська і гессенська муха
Смугаста блоха
Злакова попелиця
Хлібна п’явиця
Клоп-черепашка
контрольный.. Ріпак – найпоширеніша олійна культура з родини капустяних. Основна ціль вирощування ріпаку – отримання олії, яку використовують у різних галузях промисловості (у харчовій у тому числі). Насіння ріпаку містить 40-50% олії, 16-29% білка, 5-7% клітковини, 24-25% без азотистих екстрактивних речовин. Ріпак має як яру, так і озиму форми, але оскільки вирощування озимого ріпаку куди популярніше сконцентруємо увагу саме на ньому.
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ
Вирощування ріпаку значно спрощується через зовсім незначні вимоги культури до теплового режиму, простіше кажучи ріпак доволі невибагливий до тепла. Для проростання насіння достатньо аби температура перевищувала відмітку у 0 градусів. Щоправда, для швидких та дружніх сходів потрібна температура близько 15 градусів за Цельсієм. Вегетація рослин відбувається при 5-6 градусах. Для оптимальної перезимівлі рослин необхідно аби сформувалась розвинена розетка 6-8 справжніх листків. Цьому посприяє правильно визначений строк сівби та густина посіву. Добре загартовані рослини при сніговому покриві у 5 см здатні витримувати морози до 25-28 градусів. Згубно впливають на вирощування ріпаку весняні перепади температур. Оптимальна температура для росту вегетативної маси 18-19 градусів, а для достигання та цвітіння – 22-24.
Врожаї озимого ріпаку доволі сильно залежать від забезпеченістю вологою. При річній сумі опадів у 500 мм варто готуватись до значних втрат урожаю. Після весняного пробудження (відновлення вегетації) ріпак добре використовує зимові запаси вологи. Найбільш відчутна відсутність необхідного зволоження під час інтенсивного росту стебла та у фазі цвітіння. Взагалі, ріпак полюбляє часті, але не сильні опади.
Якщо ж говорити про вимоги озимого ріпаку до світла, варто відзначати що це культура довгого дня. Ясна погода у пору загартування значно підвищує морозостійкість, а значить, полегшує перезимівлю. Враховуючи сучасну структуру використання посівних площ найчастіше ріпак сіють після озимого чи ярого ячменю, озимої пшениці.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ РІПАКУ
При достатній вологозабезпеченості та гарній підготовці ґрунту сходи ріпаку наступають максимум на п’ятий день. Далі наступає період інтенсивного розвитку кореневої системи. До фази перших чотирьох листків, переважна більшість поживних речовин витрачається на ріст кореневої системи у довжину та ширину. Зазвичай, такий бурний ріст кореневої системи завершується під кінець вересня. Дуже важливий момент: якщо занадто загустити посів, відбувається конкуренція рослин за світло, бурхливий ріст листкової маси, що негативно впливає на зимостійкість та розвиток кореневої системи (прямо пропорційні втрати урожаю).
Потім розпочинається закладання квіткових бутонів. Кількість листків впливає на кількість бокових пагонів. Осінній розвиток дуже відчутним чином впливає на загальну врожайність насіння. Недорахувавшись 2-3 листки осінню, будьте готовим втрати 15-20% урожаю навесні.
З відновленням весняної вегетації ріпак відбувається інтенсивне наростання вегетативної маси (тривалість 2-3 тижні). У цей період культура відчуває підвищену потребу у азоті. Інтенсивність росту стебла також відчутно впливає на майбутній врожай, оскільки багато у чому визначає кількість квіток у суцвітті та їх фертильність. Фаза бутонізації найсприятливіший момент для обробки регуляторами росту. З початком цвітіння відчутно вплинути на урожайність вирощування ріпаку майже неможливо, можна лише скоригувати деякі незначні моменти.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ РІПАКУ
Вирощування ріпаку потребує дещо більшої кількості добрив аніж, скажімо, вирощування зернових. Науково обґрунтоване удобрення ріпаку – шлях значно підвищити врожай. На формування 1 центнера насіння необхідно 6 кг азоту, 2,4 кг фосфору, 4,2 кг калію. Близько 15-20% необхідної кількості елементів живлення ріпак здатен поглинути з ґрунту. Деяку частину елементів живлення можна компенсувати внесенням органічних добрив, але акцентуємо Вашу увагу: лише деяку частину компенсувати, і аж ніяк не повністю замінити.
Оскільки основну частину насіння ріпаку складають жир та білок дуже важливе правильне удобрення ріпаку азотом та сіркою. Достатня кількість азот ключ до формування оптимальної вегетативної маси, високого рівня врожаю. Зрозуміло, що ріпак потребує значну кількість азотних добрив, але азот набагато менш ефективний при нестачі калію та фосфору, що зайвий раз підтверджує фразу «усього повинно бути в міру».
Фосфор необхідний для розвитку кореневої системи, оптимальної будови розетки ріпаку, підвищення ефективності засвоєння азотних добрив, збільшення морозостійкості культури, підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення ризику вилягання посівів. Калій сприяє акумуляції вуглеводів у тканинах рослини, що не лише підвищує морозостійкість, а й значно покращує засвоєння води, та відповідно, елементів живлення культурою. Удобрення ріпаку калієм також слугує засобом підвищення імунітету культури до хвороб. Фосфорні і калійні добрива найефективніше вносити під оранку, азотні – весною.
Враховуючи вище описану важливість азоту для вирощування ріпаку науковці рекомендують вносити його не менше як двічі, у деяких випадках тричі. Перший раз якомога раніше, допускається навіть по тало-мерзлому ґрунту. Друге входження краще усього здійснити на початку фази росту стебла (приблизно на 20-25 день після першого). Третє внесення азоту точно не завадить, але гостра необхідність у ньому є лише на ґрунтах де можливе швидке вимивання, оптимальний термін третього удобрення ріпаку азотом – початок цвітіння.
Не варто нехтувати й такими елементами живлення як магній, сірка і калій, адже, на жаль, часто навіть досвідчені агрономи не враховують їх важливість, і лише, коли урожай не виправдовує очікувань усвідомлюють власну помилку. Магній виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, сприяє повітряному живленню рослини. Також магній, окрім збільшення власне врожайності, впливає й на якість насіння, підвищуючи вміст олії. Найчастіше обмежуючим фактором високого врожаю ріпаку виступає нестача сірки. Наглядним свідченням цього є сповільнення росту рослини, зменшення кількості стручків у рослині, і кількості насіння у стручках. Удобрення ріпаку мікроелементами (бор, марганець, цинк, молібден) також може доволі продуктивно вплинути на врожай.
ХВОРОБИ РІПАКУ
Ріпак значно менше страждає від хвороб, аніж від шкідників, проте якщо хвороба таки атакувала, наслідки можуть бути катастрофічними. Під час вирощування ріпаку варто остерігатись таких хвороб:
Чорна ніжка
Снігова плісень
Пероноспороз
Фомоз
Тифульоз
ШКІДНИКИ РІПАКУ
Ріпак – культура, яку доволі сильно полюбляють шкідники. Найпопулярніші шкідники ріпаку:
Хрестоцвіті блішки
Ріпаковий квіткоїд
Прихованохоботники
Попелиця
Трач
Да ну? езжай в НовоБатайск там было, по 5 р за кг гранулированное.
5Ценник в еврохиме в белоречке на штуку дешевле,доставка её схавает .походу придется брать в полтавской.
подскажите пожалуйста ,родственник фермер,просит совет по сортам пшеницы,какую лучше взять зерноградка 11,аскет,донская юбилейная ,донской сюрприз ,что можете порекомендовать как себя ведут они?по каким предшественникам лучше их сеять?у нас в Украине просто другие совсем сорта,поэтому никто не сталкивался ,из моих товарищей ,нужен совет С Ростовской и Воронежской областей.заранее спасибо
Из Лэнэра родственник поди?
почти, Новошахтинск
У нам сейчас Зернограда наперли, потому и подозрение возникло. А воопче хотел бы присоединиться к вопросу, так скать.
Приветствую! По предшественнику Аскет не плохо себя показал в этом году, Зерноградку я сеял и 9 и 11, 9ка себя показала лучше по парам чем 11, Донской сюрприз и Донской простор я брал элиту, сеял по рапсу на одном поле, в итоге Донской простор оставил он мне больше понравился из за качества, по урожайности был одинаков, в Этом году взял Викторию Одесскую элиту буду сеять по Рыжику, Писанку элиту по горчице, Аскет элиту по кориандру, посмотрим.
О Зерноградских сортах ГНУ Всероссийский научно-исследовательский институт зерновых культур имени И.Г. Калиненко (ГНУ ВНИИЗК)., можно ознакомится вот здесь
http://www.vniizk.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=82&Ite...
по предшественнику подсолнечник как они себя ведут?
Я Аскет заказал, посмотрим. Возможные предшественники у меня горох, лен, подсолнечник, кукуруза.
Аскет универсальный , хорошо кустится, остистый !! По семке у меня дал 35 ,маловато за то трояк !!!
Если хорошо кустится, то че рекомендованные нормы для него на сайте Калиненко 5,5 мильенов всхожих?
Ребята подскажите сколько штук зёрен на погонный метр с одного сошника должно быть при посеве озимой пшеницы сорт Скипетр. Сорт этот сею первый раз, напугали что норма высева у него меньше остальных сортов, особенно в наших засушливых степях.
Меньше это сколько? хоть ориентировочно нужно знать в млн/га
под Новошахтинском хоз-во ЗАО Пригородное,дир-р Келлеров И.И.имеет большой опыт выращивания зернограда и краснодарских сортов, устойчивые прибавки 5-8ц дает..краснодар...этот год 80% кубанских сортов было в структуре...
по аскету сильно подумайте,проваливается на 10-25ц к Грому...
а как насчет зерноградка11,донской сюрприз,донская юбилейная?как они себя показали?
3,5 млн га. Мне для стерневой надо подсчитать , никак не соображу.
Если СЗТС считай как на СЗшке, если СЗСка то 3500000/(10000/0,23)=80,5 шт\метр. Но мы сеем яровую 110-120шт\метр
Мне для СЗС-2.1 . Я тебя понял, спасибо. Сорт новый, мною не опробован, поэтому боюсь загустить. Друг прошлой осенью высеял 150 кг/га и была загущена. Завтра буду настраивать, думаю 120 - 130 кг будет оптимально для нашей зоны, влаги нет вопще
сеял вчера СЗС кой тоже.,получилось по 160 кг на гектар,
Сколько штук семян на метр с одного сошника не мерял?
от 100 до 125+-.калибровал пшеницу на 2.6 решето.
2.6 решето это на ОВС-25 нижнее?
не ОВС,но да,нижнее.верхнее у меня стоит 3,нижнее хотя бы 2.8.Но оставил мало зерна,и не нашёл на 2.8.Пришлось на 2.6. А какое зерно сходит из 3-обалденное...
Круто, у меня на 28-х решетах 50% выход был, а на 26-х -70%. На верх ставлю круглые 50 за ними 55 - колосовку отбирает хорошо.
я не силён в ОВСках,купил себе вот такое чудо,им и калибрую и вею.Земли мало,объёмов нету.Но у меня пшеница была крупная,я отвеял на 2.6 5 тонн на посев себе,то отхода было около 6-7 мешков.
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Озима пшениця доволі таки холодостійка культура. Навіть при температурі посівного шару ґрунту 1-2 градуси насіння пшениці починає проростати. Правда, у такому випадку сходи будуть запізнілими і не, як то кажуть, не дуже задовільними. Якщо ж ви бажаєте іншого результату, а саме вчасних, дружніх та продуктивних сходів знайте оптимальна температура проростання пшениці 12-20 градусів Цельсія. Якщо температура вища на декілька градусів висіяне насіння стає дуже чутливим до хвороб, збільшується ймовірність зараження. Найкращі строки сівби – середньодобова температура 15-17 градусів.
Надзвичайно важливим фактором, на якій потрібно звернути належну увагу під час вирощування озимої пшениці – перезимівля. При достатній кількості снігу (10 см та більше) пшениця здатна витримувати найсильніші морози (більше 30 градусів). Якщо ж шар снігу менший, то й морозостійкість відповідно зменшується. Найгіршими для господаря погодними умовами є мороз при повній відсутності снігу. На жаль, у такому випадку, пшениця з великою долею імовірності замерзає.
Озима пшениця дуже вимоглива до вологи. При недостатньому рівні зволоження ґрунту у рослин гальмується кущення, і як наслідок, різко знижується продуктивність. Максимально чутливою до нестачі води озима пшениця є в період виходу у трубку – колосіння. Оптимальні умови вирощування озимої пшениці – вологість ґрунту близько 80% від його польової вологоємкості. Весняний дощ – корисний помічник агронома. Він сприяє інтенсифікації розвитку вегетативної маси, та створює сприятливі умови розвитку нових пагонів.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
За сприятливих умов сходи озимої пшениці з’являються на 8 – 12 день. Цими сприятливими умовами є: якісне насіння, належні глибина посіву, вологість, температурний режим, щільність ґрунту. Густота сходів на квадратний метр повинна становити більше, ніж 300 схожих насінних, оптимальним є 400 – 500.
Наступний етап органогенезу – кущення, зазвичай починається на 15-18 добу після появи сходів, появою 4-го листка. Інтенсивність кущення визначається температурним, водним та поживним (зокрема азотним) режимами. Важливу роль грає й сорт, якість посіву та глибина загортання насіння. Оптимальною кущистістю, перед входом в зиму, є 4-6 добре розвинених стебел і вузлових коренів (у деяких сортів – до 8), що забезпечує загальну густоту стеблистою в межах 2000-2500 стебел на 1 м2. У деяких сортів загальна кущистість досягає 8-10 і навіть більше пагонів, а число вузлових коренів – перевищує 14-16 штук. Процеси кущення і утворення вторинної кореневої системи продовжується з відновленням весняної вегетації. Кущення озимої пшениці починається за температури 5 °С. Найбільш дружно воно проходить при 10-15°С.
Трубкування озимої пшениці розпочинається через 25-35 діб після відновлення вегетаційного періоду. В цей час починає формуватися стебло рослини, а саме його трубка. Ріст стебла відбувається за рахунок подовження нижнього міжвузля, яке розміщене безпосередньо над вузлом кущіння. Практично в один час починає рости друге, а за ним і третє міжвузля. Початком фази трубкування під час вирощування озимої пшениці, вважають етап, коли на головному стеблі можна визначити (на дотик) перший вузол, що піднімається над поверхнею ґрунту на 5 см.
В період трубкування – рослина дуже вимоглива до вологи та поживних речовин. В цей час, вона потребує їх більше, ніж в попередні періоди росту та розвитку. Підживлення озимої пшениці азотом сприяє росту листя та стебла, формуванню колоса.
Колосіння розпочинається через 50-60 днів після початку весняного відростання. У цей період колос, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, виходить із піхви верхнього листка. Це відбувається одночасно із інтенсивним ростом стебла озимої пшениці. У фазі колосіння рослина продовжує формувати репродуктивні органи. На цьому етапі потрібно забезпечити рослину вологою та елементами живлення, адже від їх наявності залежить продуктивність вирощування озимої пшениці.
Цвітіння настає через 4-5 днів після виколошування. Воно триває 3-5 днів всередині колоса та 6-8 днів у межах поля. Цвітіння починається з середини колоса. Поступово воно переходить до низу і його верхівки. Спочатку в колоску цвітуть нижні (бокові) квітки, а потім середні.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Ефективність вирощування озимої пшениці, мірилом якої звичайно ж є урожай, суттєво залежить від мінерального живлення. Лише повне та абсолютно збалансоване живлення озимої пшениці забезпечить високі та якісні врожаї. Для формування 1 ц зерна озимої пшениці необхідно 2,8-3,7 кг азоту, 1,1-1,3 кг фосфору, 2-2,7 кг калію, 0,5 кг кальцію, 0,4 кг магнію, 0,35 сірки. Практика показує, що, на жаль, необхідної кількості елементів живлення в легкодоступній формі у ґрунті немає, а отже без удобрення озимої пшениці не обійтись.
Усім напевно відомо, а для тих, хто підзабув, нагадаємо: урожайність залежить від мінімального елемента, тобто того, якого до рослини потрапляє найменша кількість. Не вірне співвідношення калію, фосфору та азоту призведе до явного зменшення продуктивності рослин, зробить їх більш уразливими до хвороб, сприятиме зниженню якості зерна. Увесь необхідний обсяг калійних і фосфорних добрив вносьте під основний обробіток. Адже при осінньому чи весняному підживленні вони значно втрачають ефективність.
Найважче в системі удобрення озимої пшениці забезпечити ідеальний рівень азотного живлення. Як би це дивно не звучала, але перший крок до оптимального азотного живлення уникнення його надлишку при посіві, і лише потім інтенсифікація живлення. Якщо перестаратись з азотними добривами восени можна знизити зимостійкість та призвести до переростання рослин. Також надлишок азоту осінню призведе до інтенсивного розростання бур’янів, які весною при кущенні випереджають пшеницю у рості, а значить, не обійтись без гербіцидів. Ефективність дії азотних добрив залежить від наявності сірки. Інакше кажучи, без достатнього забезпечення рослини сіркою ефективне удобрення озимої пшениці азотом майже неможливе. Отже, при підживленні озимої пшениці азотом потрібно використовувати повільно розчинні добрива, або «входити» декілька разів.
ХВОРОБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Кореневі гнилі
Сажкові хвороби
Жовта іржа
Борошниста роса
Септоріоз
Фузаріоз колоса
Бактеріальні хвороби
Вірусні хвороби
ШКІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Клоп-черепашка
Жук-кузька
Хлібна жужелиця
Пшеничний трипс
П’явиця
Злакові попелиці
Злакові мухи
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ
Ярий ячмінь – культура, що не має особливих вимог до температури. Для проростання насіння вистачає температури 1-2 градуси, хоча оптимальною вважається 15-20 градусів Цельсія. Сходи здатні витримувати приморозки до 5 градусів, а біологічний мінімум для їх появи 4-5 градусів вище нуля. Оптимальна температура у період вегетації близько 18-20. Маючи такі скромні вимоги щодо достатності тепла, ячмінь може без особливих проблем витримувати його надлишок. Навіть сорокаградусна жара не нашкодить посівам. Враховуючи це вирощування ячменю найбільш широко поширене на півдні України.
На початку вегетації ячмінь дуже погано переносить посуху. Хоча загалом це посухостійка культура, з високопродуктивним використанням вологи. Ярий ячмінь, як і більшість культур, полюбляє аби все було в міру. Під час колосіння, цвітіння та формування зерна потрібно чимало вологи, але забагато опадів разом із високою температурою можуть спричинити занадто інтенсивне кущення та наростання біомаси, що призведе до вилягання. Вирощування ячменю популяризується навіть у північних регіонах, оскільки ця культура має найкоротший життєвий цикл, деякі сорти здатні достигати за 75 днів.
Ячмінь має доволі слаборозвинену кореневу систему, що дещо ускладнює умови його вирощування. Це змушує більшу вагу приділяти родючості ґрунтів та попередникам. Продуктивність росту та розвитку ячменю багато в чому залежить від правильного вибору строків сівби. Оптимальними вважаються ранні строки сівби, оскільки вони дозволяють ефективно використати запаси вологи з ґрунту, які лишились після зими. Крім того ранні строки сівби подовжують період вегетації, що позитивно впливає на урожайність.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ЯЧМЕНЮ
Вирощування ячменю проходить такі фази росту: проростання, сходи, кущення, вихід у трубку, колосіння, цвітіння та формування зерна. Кожна фаза має свої особливості, і її протікання впливає на загальний врожай.
Для нормального протікання проростання насіння потрібно близько 50-70% води від маси насіння. Зазвичай дана фаза (при сприятливих умовах) протікає від декількох днів до тижня. Ячмінь особливо чутливий до нестачі вологи та несприятливого температурного режиму. Сходи ячменю спостерігаються зазвичай на другому-третьому тижні після посіву (хоча бувають випадки коли для сходів вистачає 5-7 днів). На дружність сходів багато в чому впливає система удобрення ячменю та якість посівного матеріалу.
Далі наступає період появи нових пагонів – кущення. Головний вузол кущення розташовується на глибині близько 2 см (в залежності від характеристик ґрунту). Зазвичай у ячменю кущення збігається з появою третього листа. Кущистість ячменю залежить від достатності світла та вологи, наявності поживних речовин. Період кущення також характеризується закінченням формування зародкового колосу. Нестача поживних речовин понесе за собою значні втрати врожаю, тому закінчення кущення – початок виходу трубку чи не найкращий момент скорегувати систему живлення та удобрення ячменю. Вихід у трубку наступає на 25-30 день після повних сходів. Дана фаза характеризується сформованістю колоса, колосків та квіток.
Коли в ячменю повністю сформовано генеративні органи наступає фаза колосіння. В цей час підвищення температури повітря добрий друг аграрія. Також чималий вплив має і тривалість сонячного дня. Після завершення цієї фази якось вплинути на майбутню врожайність стає дуже проблематично, оскільки все повинно бути винятково вчасно.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ
Цікава особливість вирощування ячменю – він має здатність ефективно використовувати надлишкову дію добрив, що були внесені під попередник. Ця обставина багато в чому визначає систему удобрення ячменю. Трапляються випадки, коли ячмінь зовсім не потребує внесення добрив (при посіві після добре удобреного цукрового буряку чи картоплі).
Удобрення ячменю може неймовірним чином вплинути на урожай, оскільки ця культура чудово реагує на добрива. Приріст врожаю завдяки мінеральним добривам може досягти 20 ц/га. Найгірше що може трапитись під час вирощування ячменю – вилягання рослин. Аби його уникнути необхідно забезпечити оптимальне співвідношення азоту, фосфору та калію.
Фосфор необхідний для підвищення кущистості рослини, запобігає виляганню, покращує якість зерна. Калій сприяє підвищенню імунітету до хвороб. При достатній кількості калію ячмінь краще переживає посуху. Повну норму калійних та фосфорних добрив прийнято надавати під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива вносять під передпосівну культивацію, а потім здійснюють ними підживлення ячменю на різних фазах росту. При недостачі азоту зменшується інтенсивність кущіння, знижується продуктивність пагонів та фертильність квіток. Усе це призведе до зниження врожайності, чого, звичайно ж, ні в якому разі не можна допускати.
Ефективним засобом вирощування ячменю є застосування регуляторів росту. Вони здатні поліпшити якість зерна, та підвищити кількісні показники врожайності. Вносити їх можна при передпосівний обробці насіння чи у період вегетації.
ХВОРОБИ ЯЧМЕНЮ
Вирощування ячменю може ускладнюватись багатьма хворобами, найпоширеніші з них:
Летюча сажка
Тверда сажка
Борошниста роса
Темно-бура плямистість
Карликова іржа
Кореневі гнилі
Септоріоз
ШКІДНИКИ ЯЧМЕНЮ
Найбільше «полюбляють» ячмінь такі шкідники:
Шведська і гессенська муха
Смугаста блоха
Злакова попелиця
Хлібна п’явиця
Клоп-черепашка
МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ
Вирощування ріпаку значно спрощується через зовсім незначні вимоги культури до теплового режиму, простіше кажучи ріпак доволі невибагливий до тепла. Для проростання насіння достатньо аби температура перевищувала відмітку у 0 градусів. Щоправда, для швидких та дружніх сходів потрібна температура близько 15 градусів за Цельсієм. Вегетація рослин відбувається при 5-6 градусах. Для оптимальної перезимівлі рослин необхідно аби сформувалась розвинена розетка 6-8 справжніх листків. Цьому посприяє правильно визначений строк сівби та густина посіву. Добре загартовані рослини при сніговому покриві у 5 см здатні витримувати морози до 25-28 градусів. Згубно впливають на вирощування ріпаку весняні перепади температур. Оптимальна температура для росту вегетативної маси 18-19 градусів, а для достигання та цвітіння – 22-24.
Врожаї озимого ріпаку доволі сильно залежать від забезпеченістю вологою. При річній сумі опадів у 500 мм варто готуватись до значних втрат урожаю. Після весняного пробудження (відновлення вегетації) ріпак добре використовує зимові запаси вологи. Найбільш відчутна відсутність необхідного зволоження під час інтенсивного росту стебла та у фазі цвітіння. Взагалі, ріпак полюбляє часті, але не сильні опади.
Якщо ж говорити про вимоги озимого ріпаку до світла, варто відзначати що це культура довгого дня. Ясна погода у пору загартування значно підвищує морозостійкість, а значить, полегшує перезимівлю. Враховуючи сучасну структуру використання посівних площ найчастіше ріпак сіють після озимого чи ярого ячменю, озимої пшениці.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ РІПАКУ
При достатній вологозабезпеченості та гарній підготовці ґрунту сходи ріпаку наступають максимум на п’ятий день. Далі наступає період інтенсивного розвитку кореневої системи. До фази перших чотирьох листків, переважна більшість поживних речовин витрачається на ріст кореневої системи у довжину та ширину. Зазвичай, такий бурний ріст кореневої системи завершується під кінець вересня. Дуже важливий момент: якщо занадто загустити посів, відбувається конкуренція рослин за світло, бурхливий ріст листкової маси, що негативно впливає на зимостійкість та розвиток кореневої системи (прямо пропорційні втрати урожаю).
Потім розпочинається закладання квіткових бутонів. Кількість листків впливає на кількість бокових пагонів. Осінній розвиток дуже відчутним чином впливає на загальну врожайність насіння. Недорахувавшись 2-3 листки осінню, будьте готовим втрати 15-20% урожаю навесні.
З відновленням весняної вегетації ріпак відбувається інтенсивне наростання вегетативної маси (тривалість 2-3 тижні). У цей період культура відчуває підвищену потребу у азоті. Інтенсивність росту стебла також відчутно впливає на майбутній врожай, оскільки багато у чому визначає кількість квіток у суцвітті та їх фертильність. Фаза бутонізації найсприятливіший момент для обробки регуляторами росту. З початком цвітіння відчутно вплинути на урожайність вирощування ріпаку майже неможливо, можна лише скоригувати деякі незначні моменти.
ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ РІПАКУ
Вирощування ріпаку потребує дещо більшої кількості добрив аніж, скажімо, вирощування зернових. Науково обґрунтоване удобрення ріпаку – шлях значно підвищити врожай. На формування 1 центнера насіння необхідно 6 кг азоту, 2,4 кг фосфору, 4,2 кг калію. Близько 15-20% необхідної кількості елементів живлення ріпак здатен поглинути з ґрунту. Деяку частину елементів живлення можна компенсувати внесенням органічних добрив, але акцентуємо Вашу увагу: лише деяку частину компенсувати, і аж ніяк не повністю замінити.
Оскільки основну частину насіння ріпаку складають жир та білок дуже важливе правильне удобрення ріпаку азотом та сіркою. Достатня кількість азот ключ до формування оптимальної вегетативної маси, високого рівня врожаю. Зрозуміло, що ріпак потребує значну кількість азотних добрив, але азот набагато менш ефективний при нестачі калію та фосфору, що зайвий раз підтверджує фразу «усього повинно бути в міру».
Фосфор необхідний для розвитку кореневої системи, оптимальної будови розетки ріпаку, підвищення ефективності засвоєння азотних добрив, збільшення морозостійкості культури, підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення ризику вилягання посівів. Калій сприяє акумуляції вуглеводів у тканинах рослини, що не лише підвищує морозостійкість, а й значно покращує засвоєння води, та відповідно, елементів живлення культурою. Удобрення ріпаку калієм також слугує засобом підвищення імунітету культури до хвороб. Фосфорні і калійні добрива найефективніше вносити під оранку, азотні – весною.
Враховуючи вище описану важливість азоту для вирощування ріпаку науковці рекомендують вносити його не менше як двічі, у деяких випадках тричі. Перший раз якомога раніше, допускається навіть по тало-мерзлому ґрунту. Друге входження краще усього здійснити на початку фази росту стебла (приблизно на 20-25 день після першого). Третє внесення азоту точно не завадить, але гостра необхідність у ньому є лише на ґрунтах де можливе швидке вимивання, оптимальний термін третього удобрення ріпаку азотом – початок цвітіння.
Не варто нехтувати й такими елементами живлення як магній, сірка і калій, адже, на жаль, часто навіть досвідчені агрономи не враховують їх важливість, і лише, коли урожай не виправдовує очікувань усвідомлюють власну помилку. Магній виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, сприяє повітряному живленню рослини. Також магній, окрім збільшення власне врожайності, впливає й на якість насіння, підвищуючи вміст олії. Найчастіше обмежуючим фактором високого врожаю ріпаку виступає нестача сірки. Наглядним свідченням цього є сповільнення росту рослини, зменшення кількості стручків у рослині, і кількості насіння у стручках. Удобрення ріпаку мікроелементами (бор, марганець, цинк, молібден) також може доволі продуктивно вплинути на врожай.
ХВОРОБИ РІПАКУ
Ріпак значно менше страждає від хвороб, аніж від шкідників, проте якщо хвороба таки атакувала, наслідки можуть бути катастрофічними. Під час вирощування ріпаку варто остерігатись таких хвороб:
Чорна ніжка
Снігова плісень
Пероноспороз
Фомоз
Тифульоз
ШКІДНИКИ РІПАКУ
Ріпак – культура, яку доволі сильно полюбляють шкідники. Найпопулярніші шкідники ріпаку:
Хрестоцвіті блішки
Ріпаковий квіткоїд
Прихованохоботники
Попелиця
Трач