Входять. Вони декларацію про створення ФГ надають.
Якщо приймуть льготний період по сплаті ЄСВ для ФОПів з сімейним ФГ, можна брати в діючого ФГ в субаренду з десяток га . замлі і отримати як
новостворене СФГ допомогу на га., компенсацію на посів мат. , і для стажу якийсь період можна додати .
Для ФГ це буде субаренда а для СФГ оренда , договір оренди склали юрособа і ФОП , зареєстрували , в чому складність. Ще варіант коли є свій пай за який сьогодні у одноосібників беруть не малі гроші за умовний дохід з га. Скільки пай гектарів, у скільки разів можна економить і гроші одноосібникам , плюс стаж і право на субсидії.
Затвердженого механізму не має, потрібно взять ручку і листок і самому порахувати та порівняти свої витрати по землі як одноосібника і фопа на 4 групі єдиного податку з пільгами по сплаті єсв та державною підтримкою на га , компенсацією вартості посівмату , плюс появилась третя форма розрахунків за продукцію ( по перерахуванню без пдв) де ціна скажем на сою на 1000 грн вища чим за готівку, плюс стаж, плюс субсидія на комунальні послуги.
Нема закону для одноосібних господарств , і скоріше всьго не буде. Яка б не була держава і хто при владі, оті одноосібники будуть кісткою в горлі.
Саша, то я ж за це і кажу що з одноосібників дируть кому скільки захочеться і з кожним роком все більше. Тому і думаю що якщо приймуть Закон про підтримку фопів, членів селянського фг , по доплаті єсв , то буде краще створити сфг як фоп.
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ФЕРМЕРІВ У 2018 РОЦІ:
ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ
В Міністерстві аграрної політики та продовольства України вже мають попередні результати державної підтримки фермерів в 2018 році. Про це редакції газети «Вісник Фермер України» розповів в телефонній розмові заступник міністра Віктор Шеремета.
«З так званого «фермерського мільярду» в 2018 році програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва передбаченої лише для фермерів (додаткова компенсація 15% вартості) скористалися 1987 фермерських господарств на загальну суму 108,937 млн. грн..
Необхідно зауважити, що в 2018 році фермерські господарства мали можливість отримати компенсацію за придбану вітчизняну техніку у розмірі 25% на загальних підставах, як і всі інші сільгоспвиробники, тобто не з «фермерського мільярду». Таких фермерських господарств було біля 4 тисяч, і отримали вони компенсації на загальну суму понад 400 млн. грн..
(Для інформації: всього скористалися цією програмою держпідтримки біля 6800 сільськогосподарських підприємств на загальну суму біля 913 млн. гривень).
Користувалися фермери і програмою відшкодування відсоткових ставок за взяті в банківських установах кредити. Таких фермерських господарств було всього 402 і загальна сума використаних коштів становила лише 8,457 млн. гривень.
Низький рівень використання державної програми по насінництву був викликаний певними недопрацюваннями з початку року, але пізніше, відповідною постановою Уряду, було внесено ряд змін, що на нашу думку в наступному році значно покращить ці показники. А за 2018 рік маємо 260 фермерських господарств які отримали компенсацію за насіння на суму 6,456 млн. гривень.
Послугами дорадників скористалися 8 фермерських господарств на суму 203,5 тис. гривень.
А прогамою для підтримки кооперації скористалися 6 кооперативів на суму 8,575 млн. гривень.
Загальна кількість господарств, які користувалися програмами підтримки розвитку фермерства у 2018 році становить 2663 фермерських господарств на суму 132,629 млн. гривень.
Окремо необхідно відзначити, що враховуючи пропозиції громадських організацій було прийнято постанову КМУ №911 від 24 жовтня 2018 року, якою було передбачено підтримку новостворених фермерських господарств (субсидія надавалася один раз на рік виключно для провадження сільськогосподарської діяльності в розмірі 3 000 грн. на 1 га, але не більше 60 000 грн. (тобто за 20 га) – нею скористалися 560 фермерських господарств на загальну суму 28,6 млн. гривень. Та бюджетна субсидія у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму в розрахунку на одного члена фермерського господарства (максимальний розмір бюджетної субсидії на одне господарство не міг перевищувати 30 000 грн.) – нею скористалися 2016 фермерських господарств на загальну суму понад 43 млн. гривень.
Окрім програм підтримки фермерства в 2018 році фермери користалися і різноманітними програмами підтримки садівництва, тваринництва та будівництва тваринницьких приміщень. На саджанці вони отримали біля 32,7 млн. грн., на ВРХ – 16 млн. грн. (41 фермерське господарство) та на будівництво тваринницьких приміщень – 28 млн. грн. (5 фермерських господарств).
Для повноти інформації необхідно згадати і підтримку фермерів через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який надав безвідсоткових кредитів фермерам терміном до 5 років на суму майже 43 млн. гривень.
А ще, на постійній основі, діє програма підтримки власників ОСГ, які утримували телят. Нею вже скористалися 152,5 тисячі потенційних сімейних фермерських господарств на загальну суму біля 321 млн. гривень.
В загальному результаті, по всім програмам підтримки сільгоспвиробників було використано 4 млрд. грн.., з передбачених держбюджетом 6.3 млрд., а лише фермери по всіх програмах отримали понад 1 млрд. грн. ».
Зокрема, новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:
передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.
Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.
Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок. Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Так, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель, обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.
Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
P.S. Уже не прокатить міна 2 сот на 2 га....
А ось і сам закон
І сама стаття 15 Перехідних положень Земельного кодексу...
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.
Змін стосовно використання землі вищезгаданим законом немало... Серед них є також те, що тепер невитребуваними паями будуть розпоряджатися сільради, а не РДА... Переважне право орендаря, у якого 75% масиву в оренді, на оренду решти ділянок масиву... І т.д.
Таке питання . Якщо моє ФГ закупить сою еліту з усіма документами під часткову компенсацію його вартості , а після збирання врожаю продать це зерно , скажем якомусь ФОПу СФГ також з цими документами , а ФОП СФГ отримати часткову компенсацію.
ФГ зможе продати те зерно насінням, якщо буде мати Ліцензію на вирощування насіневого матеріалу. А той хто купить таке насіння , і фактично без документів на насіння, ні якої компенсації отримати не зможе.
Може він залишки еліти хоче продати
От тільки, щоб отримати компенсацію, треба все насіння висіяти і подати до уповноваженого банку Акт про висів придбаного насіння. Нема висіву, нема компенсації.
Отже, якщо висіяти насіння, то що продавати?
Та й на момент продажу Сертифікат на посівні якості насіння втратить чинність, бо він не навічно видається.
ФГ зможе продати те зерно насінням, якщо буде мати Ліцензію на вирощування насіневого матеріалу.
Згідний. А той хто перепродує також повинен мати ліцензію , чи достатньо щоб у нього були сертифікати на сорт та якість , і скільки діють ці дві бумажки . Чи обовязкова реєстрація такого продавця в держреєстрі щоб купивши в нього насіння мати право на компенсацію . І що це за уповноважений банк, чи ОЩАДБАНК сюди відноситься.
То вам треба бути суб'єктом насінництва і перебувати в реєстрі таких суб'єктів, де буде вказано, що ви маєте право вирощувати 1 репродукцію цього сорту і кількість гектарів під посівами цього сорту.
Окрім того, ви повинні сертифікувати свій посів на сортову чистоту, це робиться у фазі дозрівання сої, строк цього сертифікату не обмежений.
Далі, ви повинні сертифікувати посівні якості насіння, строк сертифікату обмежений, в сертифікаті, що був у мене на сорт Кофу, строк дії був - 4 місяці (виданий 23.04.2018, дійсний до 23.08.2018).
Ясно, що без дозволів оригінатора сорту на вирощування його сорту з метою продажу насіння, вам ніхто сертифікатів не видасть.
А той хто перепродує також повинен мати ліцензію , чи достатньо щоб у нього були сертифікати на сорт та якість , і скільки діють ці дві бумажки . Чи обовязкова реєстрація такого продавця в держреєстрі щоб купивши в нього насіння мати право на компенсацію
Я б рекомендував придбавати насіння у дистроб'юторів виробника. Звісно ж продавець повинен вам надати належним чином завірені копії вищевказаних сертифікатів, але завірені вони повинні бути виробником насіння (мокрі печатки та живі підписи). Окрім того, продавець вам повинен виписати Свідоцтво на насіння, оригінал якого ви надаєте уповноваженому банку, а він його передає в Мінагрополітики.
часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію (далі - часткова компенсація вартості насіння);
{Абзац другий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 911 від 24.10.2018}Олександр, значить просто перепродавець( не виробник ) не зможе надати сертифікат сорту та сертифікат якості а дистибютер зможе тільки все одно для компенсаціїї потрібні ці два документи і обовязково на них мокрі печатки виробника . А якщо виробник КАНАДА, то на якій мові повинні бути написані.
А якщо виробник КАНАДА, то на якій мові повинні бути написані.
Такого бути не може в принципі, бо
Куркин пишет:
часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва,
але все насіння, що завозиться в країну сертифікується на посівну придатність.
Куркин пишет:
значить просто перепродавець( не виробник ) не зможе надати сертифікат сорту та сертифікат якості а дистибютер зможе тільки все одно для компенсаціїї потрібні ці два документи і обовязково на них мокрі печатки виробника .
Це все вирішується в індивідуальному порядку. Мені ці копії сертифікатів, завірені в установленому порядку надсилав у листопаді виробник - Прогрейн укр.
Не виключено, що продавець зможе вам надати такі копії.
Копії має право завіряти лише той, у кого є оригінал документів.
ДФС підготувала агровиробникам новорічний подарунок. Він стосується ПДВ і обійдеться фермерам у додаткові 50 млрд. грн. на рік
Мова про ініціативу Державної фіскальної служби, яка запропонувала звільнити від сплати ПДВ операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур, насіння олійних та олій рослинного походження.
Лист ДФС про це ТУТ
Прочитав я той лист, і скажу слідуюче:
висновки ДФС, які наведені в листі, стратегічно помилкові.
Різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії, виникла не в результаті "активного застосування схем ухилення від оподаткування" ("скрутки", "зустрічні транзити").
Ця різниця виникає з об'єктивних причин, а саме тому, що ПДВ це не податок з обороту за ставкою 16,67%!!!!!!!
Виробники зерна та олії сплачують в бюджет податок з ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ!!! І ця додана вартість не 100 % від ціни продукції, бо існують виробничі витрати.
Потрібно рахувати увесь ланцюг сплати ПДВ, починаючи з першого постачальника виробничих факторів для агровиробника (ЗЗР, добрива, паливо, техніка, насіння......), тоді всі цифри зійдуться і не буде дурних фантазій на тему "активного застосування схем ухилення від оподаткування".
Що станеться у разі запровадження цієї ініціативи:
В першу чергу, збільшиться собівартсть зерна на суми податкового кредиту за придбані агровиробниками виробничі фактори (добрива, ЗЗР, паливо, техніка....).
Ціна без ПДВ не зміниться, собівартість збільшиться, прибуток агровиробників зменшиться.
А далі, збільшення собівартості зерна, це зменшення конкуретноздатності нашого зернового експорту, зменшення надходження валютної виручки, знецінення гривні.
Все у світі взаємопов'язано.
А ініціатори далі свого носа бачити не можуть, або у них інші цілі, знищити малий та середній аграрний бізнес в країні перед запуском ринку землі.
Стосовно неплатників ПДВ, то на перший погляд, для них нічого не зміниться, але оскільки все у світі взаємопов'язано, то зміни таки будуть.
Як ви думаєте, якщо у виробників олії зменшиться прибуток за рахунок віднесення на витрати податкового кредиту з виробничих факторів (для них це, наприклад: паливо, обладнання, техніка та запчастини до неї.......) то за рахунок кого вони візьмуть свій прибуток?
Різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії, виникла не в результаті "активного застосування схем ухилення від оподаткування" ("скрутки", "зустрічні транзити").
Це результат бізнесу по українсьі . Половину вирощеного урожаю продали поза обліком , а виробничі фактори переклали на урожай в два рази менший. В 2018 р. соя дала не поганий урожай - за 20 цнт/га , а що ми маєм по статистиці , трохи більше 10. От і дозвітувалися.
В 2018 р. соя дала не поганий урожай - за 20 цнт/га , а що ми маєм по статистиці , трохи більше 10
По статистиці 26 ц
Куркин пишет:
Половину вирощеного урожаю продали поза обліком
Якщо хтось із платників ПДВ і продавав за готівку по Ф2, то це була ціна що не включала ПДВ і пішла ця соя на експорт по сірим схемам, де на повернення ПДВ ніхто не претендував.
Якщо хтось із платників ПДВ і продавав за готівку по Ф2, то це була ціна що не включала ПДВ і пішла ця соя на експорт по сірим схемам, де на повернення ПДВ ніхто не претендував.
Що значить не включала ПДВ . Зобовязання не включала , а податковий кредит свій ніхто нікому не подарив і він перейшов на ту сою що
здавалась з ПДВ. . От і різниця. Звідки цифра по урожайності сої 26 цнт/га .
Що значить не включала ПДВ . Зобовязання не включала , а податковий кредит свій ніхто нікому не подарив і він перейшов на ту сою що
здавалась з ПДВ. . От і різниця
От тільки зобов'язання по сплаті ПДВ та відповідно потім на повернення з бюджету ПДВ не виникають.
Ця соя, яка продана по чорним схемам, вона не претендує в подальшому на повернення ПДВ.
Виробник сої не сплатив ПДВ, продавши її за готівку, а також експортер не отримав нічого від держави в якості повернення ПДВ, бо він не отримав податкового кредиту.
Я веду мову за різницю (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії.
На цю різницю ніяк не впливають чорні схеми продажу сої.
Але я дуже сумніваюсь, що притомний фермер, який є платником ПДВ, буде продавати свою сою по чорній схемі за готівку.
Подивіться на різницю в ціні: у нас на заводі ціна сої з ПДВ 9800, а по Ф2 7200.
Який ідот буде продавати за 7200?
Прочитав я той лист, і скажу слідуюче:
висновки ДФС, які наведені в листі, стратегічно помилкові.
Різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії, виникла не в результаті "активного застосування схем ухилення від оподаткування" ("скрутки", "зустрічні транзити").
Ця різниця виникає з об'єктивних причин, а саме тому, що ПДВ це не податок з обороту за ставкою 16,67%!!!!!!!
Виробники зерна та олії сплачують в бюджет податок з ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ!!! І ця додана вартість не 100 % від ціни продукції, бо існують виробничі витрати.
Потрібно рахувати увесь ланцюг сплати ПДВ, починаючи з першого постачальника виробничих факторів для агровиробника (ЗЗР, добрива, паливо, техніка, насіння......), тоді всі цифри зійдуться і не буде дурних фантазій на тему "активного застосування схем ухилення від оподаткування".
Додам до цього:
А ще ж потрібно врахувати, що великі виробники зерна та олії і самі безпосередньо експортують свою продукцію за нульовою ставкою ПДВ і відповідно отримують бюджетне відшкодування ПДВ, яке було сплачене постачальникам виробничих факторів (добрива, ЗЗР, паливо, техніка....), і тому також за рахунок цього виникає різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії.
Висновок у мене такий, агрументи, наведені в листі ДФС, це або відверта маніпуляція, або кричуща некомпетентність.
Входять. Вони декларацію про створення ФГ надають.
Думаю 100 % не буде. І скоріш за все приймуть зміни до Порядку та вкажуть відсоток.
Якщо приймуть льготний період по сплаті ЄСВ для ФОПів з сімейним ФГ, можна брати в діючого ФГ в субаренду з десяток га . замлі і отримати як
новостворене СФГ допомогу на га., компенсацію на посів мат. , і для стажу якийсь період можна додати .
Складно буде оформити ту суборенду.
Для ФГ це буде субаренда а для СФГ оренда , договір оренди склали юрособа і ФОП , зареєстрували , в чому складність. Ще варіант коли є свій пай за який сьогодні у одноосібників беруть не малі гроші за умовний дохід з га. Скільки пай гектарів, у скільки разів можна економить і гроші одноосібникам , плюс стаж і право на субсидії.
Олександр держи на контролі прийняття цього закону.
А який механізм цього?
Затвердженого механізму не має, потрібно взять ручку і листок і самому порахувати та порівняти свої витрати по землі як одноосібника і фопа на 4 групі єдиного податку з пільгами по сплаті єсв та державною підтримкою на га , компенсацією вартості посівмату , плюс появилась третя форма розрахунків за продукцію ( по перерахуванню без пдв) де ціна скажем на сою на 1000 грн вища чим за готівку, плюс стаж, плюс субсидія на комунальні послуги.
Саша, то я ж за це і кажу що з одноосібників дируть кому скільки захочеться і з кожним роком все більше. Тому і думаю що якщо приймуть Закон про підтримку фопів, членів селянського фг , по доплаті єсв , то буде краще створити сфг як фоп.
І хто покараний, а це ж держбюджет . Не по дорозі їде селянин не пристегнутий ремнем безпеки.
А ось і сам закон
І сама стаття 15 Перехідних положень Земельного кодексу...
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.
Змін стосовно використання землі вищезгаданим законом немало... Серед них є також те, що тепер невитребуваними паями будуть розпоряджатися сільради, а не РДА... Переважне право орендаря, у якого 75% масиву в оренді, на оренду решти ділянок масиву... І т.д.
Таке питання . Якщо моє ФГ закупить сою еліту з усіма документами під часткову компенсацію його вартості , а після збирання врожаю продать це зерно , скажем якомусь ФОПу СФГ також з цими документами , а ФОП СФГ отримати часткову компенсацію.
Ви хочете посіяти еліту, а продати 1 репродукцію?
Може він залишки еліти хоче продати
От тільки, щоб отримати компенсацію, треба все насіння висіяти і подати до уповноваженого банку Акт про висів придбаного насіння. Нема висіву, нема компенсації.
Отже, якщо висіяти насіння, то що продавати?
Та й на момент продажу Сертифікат на посівні якості насіння втратить чинність, бо він не навічно видається.
Ні не залишки а уже першу репродукцію.
Згідний. А той хто перепродує також повинен мати ліцензію , чи достатньо щоб у нього були сертифікати на сорт та якість , і скільки діють ці дві бумажки . Чи обовязкова реєстрація такого продавця в держреєстрі щоб купивши в нього насіння мати право на компенсацію . І що це за уповноважений банк, чи ОЩАДБАНК сюди відноситься.
То вам треба бути суб'єктом насінництва і перебувати в реєстрі таких суб'єктів, де буде вказано, що ви маєте право вирощувати 1 репродукцію цього сорту і кількість гектарів під посівами цього сорту.
Окрім того, ви повинні сертифікувати свій посів на сортову чистоту, це робиться у фазі дозрівання сої, строк цього сертифікату не обмежений.
Далі, ви повинні сертифікувати посівні якості насіння, строк сертифікату обмежений, в сертифікаті, що був у мене на сорт Кофу, строк дії був - 4 місяці (виданий 23.04.2018, дійсний до 23.08.2018).
Ясно, що без дозволів оригінатора сорту на вирощування його сорту з метою продажу насіння, вам ніхто сертифікатів не видасть.
Я б рекомендував придбавати насіння у дистроб'юторів виробника. Звісно ж продавець повинен вам надати належним чином завірені копії вищевказаних сертифікатів, але завірені вони повинні бути виробником насіння (мокрі печатки та живі підписи). Окрім того, продавець вам повинен виписати Свідоцтво на насіння, оригінал якого ви надаєте уповноваженому банку, а він його передає в Мінагрополітики.
Це банки, які підписали Меморандум з Міагрополітики. Але на сьогодні мені не відомо чи такий меморандум.
Головне, проплата за насіння і його висів і отримання компенсації повинно бути в одному році - 2019
часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію (далі - часткова компенсація вартості насіння);
{Абзац другий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 911 від 24.10.2018}Олександр, значить просто перепродавець( не виробник ) не зможе надати сертифікат сорту та сертифікат якості а дистибютер зможе тільки все одно для компенсаціїї потрібні ці два документи і обовязково на них мокрі печатки виробника . А якщо виробник КАНАДА, то на якій мові повинні бути написані.
Такого бути не може в принципі, бо
але все насіння, що завозиться в країну сертифікується на посівну придатність.
Це все вирішується в індивідуальному порядку. Мені ці копії сертифікатів, завірені в установленому порядку надсилав у листопаді виробник - Прогрейн укр.
Не виключено, що продавець зможе вам надати такі копії.
Копії має право завіряти лише той, у кого є оригінал документів.
Олександр, дякую за відповідь.
З теми про сою, перенесу сюди обговорення нових ініціатив ДФС:
Нескінченний грабіж, або всі дороги ведуть до аграріїв
Мова про ініціативу Державної фіскальної служби, яка запропонувала звільнити від сплати ПДВ операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур, насіння олійних та олій рослинного походження.
Лист ДФС про це ТУТ
Прочитав я той лист, і скажу слідуюче:
висновки ДФС, які наведені в листі, стратегічно помилкові.
Різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії, виникла не в результаті "активного застосування схем ухилення від оподаткування" ("скрутки", "зустрічні транзити").
Ця різниця виникає з об'єктивних причин, а саме тому, що ПДВ це не податок з обороту за ставкою 16,67%!!!!!!!
Виробники зерна та олії сплачують в бюджет податок з ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ!!! І ця додана вартість не 100 % від ціни продукції, бо існують виробничі витрати.
Потрібно рахувати увесь ланцюг сплати ПДВ, починаючи з першого постачальника виробничих факторів для агровиробника (ЗЗР, добрива, паливо, техніка, насіння......), тоді всі цифри зійдуться і не буде дурних фантазій на тему "активного застосування схем ухилення від оподаткування".
Що станеться у разі запровадження цієї ініціативи:
В першу чергу, збільшиться собівартсть зерна на суми податкового кредиту за придбані агровиробниками виробничі фактори (добрива, ЗЗР, паливо, техніка....).
Ціна без ПДВ не зміниться, собівартість збільшиться, прибуток агровиробників зменшиться.
А далі, збільшення собівартості зерна, це зменшення конкуретноздатності нашого зернового експорту, зменшення надходження валютної виручки, знецінення гривні.
Все у світі взаємопов'язано.
А ініціатори далі свого носа бачити не можуть, або у них інші цілі, знищити малий та середній аграрний бізнес в країні перед запуском ринку землі.
Стосовно неплатників ПДВ, то на перший погляд, для них нічого не зміниться, але оскільки все у світі взаємопов'язано, то зміни таки будуть.
Як ви думаєте, якщо у виробників олії зменшиться прибуток за рахунок віднесення на витрати податкового кредиту з виробничих факторів (для них це, наприклад: паливо, обладнання, техніка та запчастини до неї.......) то за рахунок кого вони візьмуть свій прибуток?
Це результат бізнесу по українсьі . Половину вирощеного урожаю продали поза обліком , а виробничі фактори переклали на урожай в два рази менший. В 2018 р. соя дала не поганий урожай - за 20 цнт/га , а що ми маєм по статистиці , трохи більше 10. От і дозвітувалися.
По статистиці 26 ц
Якщо хтось із платників ПДВ і продавав за готівку по Ф2, то це була ціна що не включала ПДВ і пішла ця соя на експорт по сірим схемам, де на повернення ПДВ ніхто не претендував.
Що значить не включала ПДВ . Зобовязання не включала , а податковий кредит свій ніхто нікому не подарив і він перейшов на ту сою що
здавалась з ПДВ. . От і різниця. Звідки цифра по урожайності сої 26 цнт/га .
От тільки зобов'язання по сплаті ПДВ та відповідно потім на повернення з бюджету ПДВ не виникають.
Ця соя, яка продана по чорним схемам, вона не претендує в подальшому на повернення ПДВ.
Виробник сої не сплатив ПДВ, продавши її за готівку, а також експортер не отримав нічого від держави в якості повернення ПДВ, бо він не отримав податкового кредиту.
Я веду мову за різницю (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії.
На цю різницю ніяк не впливають чорні схеми продажу сої.
Але я дуже сумніваюсь, що притомний фермер, який є платником ПДВ, буде продавати свою сою по чорній схемі за готівку.
Подивіться на різницю в ціні: у нас на заводі ціна сої з ПДВ 9800, а по Ф2 7200.
Який ідот буде продавати за 7200?
На сайті Мінагрополітики є такі цифри.
Додам до цього:
А ще ж потрібно врахувати, що великі виробники зерна та олії і самі безпосередньо експортують свою продукцію за нульовою ставкою ПДВ і відповідно отримують бюджетне відшкодування ПДВ, яке було сплачене постачальникам виробничих факторів (добрива, ЗЗР, паливо, техніка....), і тому також за рахунок цього виникає різниця (32,2 млрд. грн.) між бюджетним відшкодуванням ПДВ експортерам зерна та олії (57,4 млрд. грн.) та сумою ПДВ (25,2 млрд. грн.), яку сплатили в бюджет виробники зерна та олії.
Висновок у мене такий, агрументи, наведені в листі ДФС, це або відверта маніпуляція, або кричуща некомпетентність.