Новации в законодательстве Украины для сельхозпроизводителей. Страница 10 из 153

Змішали все в кучу.
Арендная плата не есть объектом налогообложения НДС. Но здесь мы говорили, что если плательщику НДС надо выплатить арендную плату, то сначала он продаст зерно, например на сумму 1200 грн., в т.ч. НДС 200 грн. Уплатит в бюджет 200 грн. НДС, а оставшиеся 1000 грн. может направить на выплату арендной платы.
Если арендная плата выплачивается в натуральном виде, тем же зерном, то само собой, здесь есть факт продажи зерна и надо платить НДС исходя из обычных цен на зерно.

Ну и конечно же, мы как налоговые агенты, должны удержать из арендной платы НДФЛ (налог на доходы физических лиц).

Аграрный компромисс: осложнения администрирования НДС и дополнительное поле для доначислений

эксперт по вопросам налогообложения ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Тарас Кузьмич:
«В предыдущие годы сельскохозяйственные предприятия, которые применяли специальный режим, не платили разницу между обязательствами и налоговым кредитом по НДС в бюджет, а перечисляли такие суммы на свои специальные счета. Эти средства сельхозпроизводитель мог использовать исключительно на развитие хозяйства. В частности, строительство ферм, силосов, оплачивать за счет этих средств стоимость товаров или услуг, предназначенных для использования в производстве сельскохозяйственной продукции.
Такое администрирование было простое, прозрачное и обеспечивало поддержку сельского хозяйства страны, избегая коррупционных схем.
Согласно принятым изменениям, с 01.01.2016 г. сельскохозяйственное предприятие оставляет себе не всю сумму аккумулированного НДС, а только определенную его часть, которую может использовать в производстве сельскохозяйственной продукции; оставшуюся сумму НДС — перечисляет в бюджет. Доля суммы НДС, которая остается в распоряжении плательщика, зависит от вида его сельскохозяйственной деятельности, а именно, по операциям по производству:
зерновых и технических культур — 15%;
продукции животноводства — 80%;
других сельскохозяйственных товаров/услуг — 50%.
Однако это распределение значительно усложняет администрирование такого НДС, особенно если одно предприятие производит одновременно разные виды продукции, а именно распределение входного НДС между этими тремя видами деятельности.
Например, зимой сельскохозяйственное предприятие осуществляет закупку топлива, удобрений, средств защиты растений и на этот момент еще не знает, для какого вида сельскохозяйственной продукции они будут использованы. Поэтому возникает вопрос, как распределить налоговый кредит по НДС в момент закупки, и можно будет ли корректировать такое распределение в момент их фактического использования.
Такое администрирование требует разработки нового, дополнительного программного обеспечения для ведения предприятием раздельного учета налогового кредита по НДС, дополнительных материальных и трудовых ресурсов, которых в сельской местности и так нет.
Законодательством не предусмотрено ни порядка распределения входного НДС, ни переходных условий для сельскохозяйственных предприятий (особенно это касается налогообложения остатков продукции 2015 года), ни отмены штрафов на переходный период, что дает дополнительные основания для доначислений при налоговых проверках. Ни о каком упрощении ведения бизнеса говорить не приходится».

Тут еще вопрос, а по какой оценке считать аренду земельных паев? Ведь существует еще одна оценка с коэффициентом 1.43.

Так вопрос как стоимость пая посчитать, с каким коэффициентом, 1.43 или 1.2?

А я бы сказал, что 1,2 это только для расчета аренды по государственным и коммунальным землям, а земельные паи надо считать с коэффициентом 1,43.

У нас тут осенью ходили слухи, что холдинги в договорах забивали чуть ли не 15 % от нормативки. Так вот теперь вопрос, а как они должны номативку считать.

Каховка пишет:

А бухгалтер говорит, чтобы до 20 февраля никаких покупок не производил, а они необходимы для создания налогового кредита. Два месяца выпадают из процесса. Кретинизм полнейший.

Не прав ваш бухгалтер. Если деньги есть, то покупки надо делать. Никаких препятствий нет, а тем более у вас один вид деятельности с системой 15/85.

Деньги в течении отчетного месяца надо успеть потратить. Лучше уже с начала февраля начинать продажи, будет время получить оплату и потратить на покупку чего-то с НДС.
Надо смотреть еще, что за лимит у вас на регистрацию налоговых накладных, а то деньги могут подвиснуть до конца марта.

Автор статті чув звін, та не знає де він.
Ставки налога устанавливает своим решением "сільська рада". В нашей раде эта ставка до сих пор 0,1 % от нормативки и на 2016 ее не меняли. Хотя НКУ дает право устанавливать ставку земельного налога и 1 %.
Кроме того, льготы для пенсионеров по земельным паям нет. Тут льгота для всех при передаче в аренду плательщику ЕН 4 группы.

Стаття 281. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

{Назва статті 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

281.1. Від сплати податку звільняються:

281.1.1. інваліди першої і другої групи;

281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

281.1.3. пенсіонери (за віком);

281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Продублирую свой пост из темы о подсолнечнике:
Налоговый кодекс спровоцировал подорожание семян на 20%

Но надо сказать, что для плательщиков НДС, после фактической отмены спецрежима по НДС (15 % себе, а 85 % в бюджет), не начисление 20 % на импортные семена уже ничего не давало в новых условиях.
Потому как, для того, что бы купить семена без НДС, надо было продать зерно с НДС, уплатить в бюджет НДС, а на оставшиеся деньги купить семена без НДСа.
Сейчас же, сельхозпредприятие может продать зерно с НДС и купить на эти деньги семена с НДС, а в бюджет ничего не уплачивать по итогу.

Хотя, если быть еще точнее, то все же при покупке семян без НДСа можно было немного выиграть, ведь 15 % НДСа от выручки за зерно остается сельхозпроизводителю.

До уваги керівників підприємств!!!

Бухгалтерська робоча група АЦ АСУ звертає увагу на те, що в ході сплати ПДВ у відповідності до процедури, визначеної ДФС у своєму листі від 27.01.2016 №2533/7/99-99-19-03-01-17 "Про особливості сплати ПДВ платниками – сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році" підприємства можуть в черговий раз втратити свої обігові кошти за рахунок переплати ПДВ державі за одними позиціями і його невчасним поверненням державою за іншими позиціями.

Будь ласка, вживайте терімново необхідних заходів.

Лист ДФС України від 27.01.2016 №2533/7/99-99-19-03-01-17 "Про особливості сплати ПДВ платниками – сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році"

Ну не дебилы?
Почему нельзя все это было свернуть в декларации, и податковий кредит наступного звітного періоду зарахувати у суми, що підлягають сплаті до бюджету?

Цитата из письма:

Наприклад:
У звітному (податковому) періоді січень 2016 року сума податкових зобов’язань (ПЗ) та податкового кредиту (ПК) платника податку – суб’єкта спеціального режиму оподаткування становить за операціями:
1) із зерновими та технічними культурами: ПЗ = 100 000 грн; ПК = 150 000 грн;
2) з продукцією тваринництва: ПЗ = 120 000 грн; ПК = 90 000 грн;
3) з іншими с/г товарами/послугами: ПЗ = 50 000 грн; ПК = 30 000 грн.
Різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду січня 2016 року платника податку становить за операціями:
1 із зерновими та технічними культурами: – 50 000 грн (100 000 грн – 150 000 грн);
2) з продукцією тваринництва: 30 000 грн (120 000 грн – 90 000 грн);
3) з іншими с/г товарами/ послугами: 20 000 грн (50 000 грн – 30 000 грн).
Таким чином, за операціями:
1) із зерновими та технічними культурами: сума від’ємного значення у розмірі 50 000 грн переноситься до складу податкового кредиту за операціями із зерновими та технічними культурами наступного звітного періоду (лютий 2016 року);
2) з продукцією тваринництва:
підлягає сплаті до бюджету сума у розмірі 6 000 грн (30 000 х 20 відс./100);
перерахуванню на спеціальний рахунок сума у розмірі 24 000 грн (30 000 х 80 відс./ 100);
3) з іншими сільськогосподарськими товарами/ послугами:
сплаті до бюджету підлягає сума у розмірі 10 000 грн (20 000 х 50 відс. /100);
перерахуванню на спеціальний рахунок підлягає 10 000 грн (20 000 х 50 відс. /100).
Остаточний розрахунок за січень 2016 року становитиме:
до державного бюджету підлягає сплаті сума у розмірі 16 000 грн (6 000 + 10 000);
перерахуванню на спеціальний рахунок підлягає 34 000 грн (24 000 + 10 000);
включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду підлягає 50 000 грн.

Мінфін озвучив новий податковий компроміс для аграріїв — Яресько

Можливий компроміс у податковому питанні стосовно ПДВ. Про це розповіла сьогодні під час години запитань до уряду в парламенті міністр фінансів України Наталія Яресько.
«Відміна спецрежиму ПДВ сільгоспвиробникам — це була не моя ідея. Це забов’язання, які взяла на себе Україна у березні 2015 року, аби отримати кредитну підтримку Міжнароодного валютного фонду (МВФ). Ми обговорили це з усіма фракціями коаліції в той час і вони погодилися, що з 1 січня 2016 року почнеться його зміна. Завдяки перемовинам КМУ та Президента з МВФ, Фонд погодився на один перехідний рік для аграріїв. Але процедуру ускладнили в цьому залі самі депутати, подавши відшкодування у трьох різних варіантах. Якщо вас це не задовольняє, то можна повернутися до першочергового варіанту – 75% на 25%», — деталізувала вона.

Надо успеть сою продать пока 50 на 50.

В продолжение этой темы, аграрии не принимают предложение Яресько о возврате к системе 75/25:
Аграрії зареєстрували законопроект, що пропонує внести зміни до оподаткування

Аграрії подали в парламент законопроект, який пропонує внести зміни до оподаткування галузі. Документ під номером 3581 зареєстрували 29 січня у парламенті, сказано у повідомленні Аграрної партії України (АПУ) на Facebook.
За словами голови АПУ Віталія Скоцика, цей законопроект погодили усі ключові аграрні асоціації.
«В законопроекті ми повертаємось до того, що самі депутати прописати в Коаліційній угоді. Поки ми маємо словесне запевнення фракцій, що вони підтримають цей документ. Ми розуміємо, що уряд буде проти, ми уже чули заяву міністра фінансів, що давайте повернемося до варіанту спецрежиму ПДВ 75% на 25%. Нас такі торги не цікавлять, тому в день розгляду парламентом законопроекту ми будемо проводити масштабні акції в його підтримку», — сказав Віталій Скоцик.

Вот здесь он на сайте ВР:
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгоспвиробників № 3851 від 29.01.2016

Но пока текста самого законопроекта нет.

Но здесь можна посмотреть основные положения законопроекта:
Єдиний реєстр на відшкодування, відновлення спецрежиму та «амністія» за помилки – депутати пропонують нову податкову реформу

Нас должно интересовать в первую очередь следующее:

відновлення до 1 січня 2018 року дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства у редакції статей 200-1 (крім абзаців тринадцятого-п'ятнадцятого пункту 200-1.2 цієї статті) та 209 цього Кодексу, що діяла станом на 31 грудня 2015 року.