обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування не перевищує 150 тисяч гривень на одного покупця–платника податку;
Тобто, продати спочатку комусь пшениці на 150 тисяч (це сума без ПДВ).
Тоді на слідуючий місяць у мене з'явится інший критерій:
товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, складають більше 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;
Але це все при відповідності показників D та P.
Мій показник "D" = 0,09, а показник Р за жовтень 2018 - 118 520,78 грн
Тобто, якби не було оцих нововведень, я б зареєстрував без моніторингу в липні податкові накладні з сумами ПДВ в межах 118 520,78 (P х 1,4)
В травні ще мав таку ППІ за рахунок продажу сої в жовтні 2018. Там є критерій для ППІ, якщо попередні 6 місяців була реалізація більше 50 % одного виду продукції.
Після того, я нічого не продавав, бо нема чого вже продавати.
То продаж пшениці буде в мене ризикованою операцією, я не маю ППІ.
Я також не маю ППІ , але в реєстр ризикових не попав. І тебе там не має . Значить говорить про прямий вплив ППІ на ризиковість не зовсім правильно.
Ти не зможеш постійно дотримуваться всих показників ППІ , і продавати кожні 6 місяців продукцію щоб вона весь час була більше 50 % за попередні рази.
Зможу.
Продав у липні трохи пшениці, то до грудня буде галочка, що більше 50 % одного товару.
а всіх показників нам і не потрібно дотримуватись, достатньо якогось одного:
Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку
Платник податків має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв:
Я також не маю ППІ , але в реєстр ризикових не попав. І тебе там не має . Значить говорить про прямий вплив ППІ на ризиковість не зовсім правильно.
є ризикованість платника, в які ми не потрапляємо, а є ризикованість операції, в які ми всі потрапляємо з виробленим зерном і щоб не зупинили реєстрацію нашої податкової накладної, потрібно відповідати одному з критеріїв ППІ.
є ризикованість платника, в які ми не потрапляємо, а є ризикованість операції, в які ми всі потрапляємо з виробленим зерном
Той хто це придумував не врахував сезонність с.г. в-ва.
fgrubin пишет:
Зможу.
Продав у липні трохи пшениці, то до грудня буде галочка, що більше 50 % одного товару.
а всіх показників нам і не потрібно дотримуватись, достатньо якогось одного:
Думаю це не правильно буде заради галочки продавать більше половини зерна з поля по не вигідних цінах. Якщо я під час реєстрації отримаю квитанцію з вимогою надати якісь підтверджуючі доки, то це не буде проблемою. Їх у мене і до цього майже кожен рік вимагали і я писав пояснення чим перевозив , де зважував і т.д.
Зможу.
Продав у липні трохи пшениці, то до грудня буде галочка, що більше 50 % одного товару.
а всіх показників нам і не потрібно дотримуватись, достатньо якогось одного:
Ще одне . В тебе в ППІ зараз не має ні одної галочки, то яка на сьогодні різниця коли ти щось продаватимеш , в липі чи через рік.
Платник податків має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв:
обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування не перевищує 150 тисяч гривень на одного покупця–платника податку;
Нехай усохне та рука яка себе обідить. Для своєї ППІ постарались. .
fgrubin пишет:
наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01 січня 2018 року), що задекларовані до 20 лютого 2018 року;
сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної платні в 1,5 раз за останні 12 місяців при умові, що з 01.01.2017 року керівник та/або засновник не змінювались;
Як фермерські господарства, де працюють лиш члени ФГ і можуть сплачувати лиш самостійно ЄСВ, сюди впишуться????
СТВОРЕННЯ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СТАЛО МОЖЛИВИМ!
Поняття сімейного фермерського господарства (далі – СФГ) введено з 01.05.2016 р.
Але законо-давче регулювання його діяльності було недосконалим, зокрема, не визначався порядок регу-лювання внутрішніх відносин у СФГ, процедура набуття та припинення права членства тощо. Тому Законом України від 10.07.2018 р. No 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермер-ських господарств» внесено зміни і до Закону від 19.06.2003 No 973-IV «Про фермерське господар-ство» (далі – Закон No 973). Зокрема, викладено в новій редакції статтю, яка визначає особливості створення та діяльності СФГ без набуття статусу юридичної особи. Також нею передбачено, що ти-пова форма договору (декларації) про створення СФГ (далі – договір/декларація) затверджується Мінагрополітики. Тривалий час типова форма договору/декларації не була затверджена, як наслідок – діяльність СФГ без набуття статусу юридичної особи фактично унеможливлювалася.Наказом Мінагрополітики від 05.04.2019 р. No 177 затверджено типову форму договору/деклара-ції (набрав чинності з 14.05.2019 р.).Зауважу, що про створення СФГ без набуття статусу юридичної особи укладається (ч. 3 ст. 81Закону No 973): договір – у разі створення СФГ фізичною особою спільно з членами її родини; декларація – в разі одноосібного ведення такого господарства.Проте, як бачимо, затверджено одну форму документа і для одноосібного ведення господарства, і для ведення його декількома членами родини. Типова форма договору/декларації містить сім розділів, наведемо стислий огляд деяких із них. 1. Предмет – зазначається інформація про осіб, які створюють СФГ, види діяльності, земельні ді-лянки, на яких воно створюється, ПІБ голови, місцезнаходження (адреса).Зауважу, що головою СФГ без статусу юридичної особи може бути лише фізична особа-підприє-мець. Тому особа, яка має намір створити таке господарство, повинна: або бути зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності (і в такому випадку після укладання договору/декларації має внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), або здійснити таку реєстрацію після укладання договору/декларації СФГ.2. Порядок прийняття рішень та координація спільної діяльності членів господарства перед-бачає, що від імені СФГ має право виступати його голова або уповноважений ним один із членів. Та-кож у цьому розділі необхідно передбачити порядок прийняття рішень та координації діяльності СФГ. Примітка: в разі одноособового ведення господарства тут має бути передбачено лише право голо-ви СФГ на представлення інтересів господарства та одноособове прийняття ним рішень.3. Порядок вступу до СФГ та виходу з нього, зокрема, повинен визначати період, протягом якого член СФГ має направити голові СФГ заяву про вихід і повернення наданого ним майна. Примітка: типовою формою не передбачено, але вважаємо за доцільне передбачити обов’язковість нотаріального посвідчення підпису на заяві про вихід. А у випадку одноособового ведення господарства доцільно уважно поставитися до цього пункту, зокрема, в частині визначення порядку вступу нових членів. Це може зменшити ризики недобросовісних дій інших осіб у майбутньому.
Ще один каламбур. Майно ніби-то передається а де-юре ні, якже отримати субсидію на га. землі? Добре що уже прояснили що складений капітал це не є статутний капітал.
Повториться історія що ФОПИ з СФГ не зможуть отримувати держ. субсидію поки ОФІЦІАЛЬНО цьому СФГ не передадуть землю в оренду . А якщо це зробиться то ще й буде утримуваться ПДФО від нарахованої собі орендної плати.
Тут вище я показав, я не ризикований, цей моніторинг я проходжу!
А ось тут халепа:
Ще раз вернемось до ризиковості операцій.
fgrubin пишет:
Критерії ризиковості здійснення операцій
2. Податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:
2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
Якщо продавать продукцію і вона не буде в 1.4 рази більшою за податковий кредит , то і ризикованості не буде. Якщо хочеш продати на більшу суму , то зроби спочатку собі ППІ а тоді продавай.
Ти не зрозумів, там порівнюють ПК та ПЗ по одному конкретному товару.
В нашому випадку це по пшениці, якої ми не закуповували і не маємо відповідно ПК.
Це для торгівлі пункт
В кінці там є про таблиці для виробників, але кажуть всі, що їх не враховують чомусь
38. Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. Можливо надіслати цю табличку.
38. Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. Можливо надіслати цю табличку.
всі кого не запитаю, кажуть, що не враховують її чомусь і блокують накладні
2. Податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:
2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
останній абзац, на мою думку, повинен виводити наші продажі зерна з ризикованих операцій у разі подання нами цієї таблиці.
От тільки, коли ж її будуть враховувати???
останній абзац, на мою думку, повинен виводити наші продажі зерна з ризикованих операцій у разі подання нами цієї таблиці
І я так зрозумів, потрібно подавати цю табличку. Я щось конкретно не знаходжу по якому пункту критерій ризиковості ми можемо бути віднесені до ризикових операцій .
Є варіант зачепитись для початку за оце:
Тобто, продати спочатку комусь пшениці на 150 тисяч (це сума без ПДВ).
Тоді на слідуючий місяць у мене з'явится інший критерій:
Але це все при відповідності показників D та P.
Мій показник "D" = 0,09, а показник Р за жовтень 2018 - 118 520,78 грн
Тобто, якби не було оцих нововведень, я б зареєстрував без моніторингу в липні податкові накладні з сумами ПДВ в межах 118 520,78 (P х 1,4)
Я також не маю ППІ , але в реєстр ризикових не попав. І тебе там не має . Значить говорить про прямий вплив ППІ на ризиковість не зовсім правильно.
Ти не зможеш постійно дотримуваться всих показників ППІ , і продавати кожні 6 місяців продукцію щоб вона весь час була більше 50 % за попередні рази.
Зможу.
Продав у липні трохи пшениці, то до грудня буде галочка, що більше 50 % одного товару.
а всіх показників нам і не потрібно дотримуватись, достатньо якогось одного:
є ризикованість платника, в які ми не потрапляємо, а є ризикованість операції, в які ми всі потрапляємо з виробленим зерном і щоб не зупинили реєстрацію нашої податкової накладної, потрібно відповідати одному з критеріїв ППІ.
Той хто це придумував не врахував сезонність с.г. в-ва.
Думаю це не правильно буде заради галочки продавать більше половини зерна з поля по не вигідних цінах. Якщо я під час реєстрації отримаю квитанцію з вимогою надати якісь підтверджуючі доки, то це не буде проблемою. Їх у мене і до цього майже кожен рік вимагали і я писав пояснення чим перевозив , де зважував і т.д.
Ще одне . В тебе в ППІ зараз не має ні одної галочки, то яка на сьогодні різниця коли ти щось продаватимеш , в липі чи через рік.
оця галочка буде:
Нехай усохне та рука яка себе обідить. Для своєї ППІ постарались. .
нема в мене ні 200 га, ні навіть 0,5 державної чи комунальної
Або оце:
Як фермерські господарства, де працюють лиш члени ФГ і можуть сплачувати лиш самостійно ЄСВ, сюди впишуться????
СТВОРЕННЯ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СТАЛО МОЖЛИВИМ!
Поняття сімейного фермерського господарства (далі – СФГ) введено з 01.05.2016 р.
Але законо-давче регулювання його діяльності було недосконалим, зокрема, не визначався порядок регу-лювання внутрішніх відносин у СФГ, процедура набуття та припинення права членства тощо. Тому Законом України від 10.07.2018 р. No 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермер-ських господарств» внесено зміни і до Закону від 19.06.2003 No 973-IV «Про фермерське господар-ство» (далі – Закон No 973). Зокрема, викладено в новій редакції статтю, яка визначає особливості створення та діяльності СФГ без набуття статусу юридичної особи. Також нею передбачено, що ти-пова форма договору (декларації) про створення СФГ (далі – договір/декларація) затверджується Мінагрополітики. Тривалий час типова форма договору/декларації не була затверджена, як наслідок – діяльність СФГ без набуття статусу юридичної особи фактично унеможливлювалася.Наказом Мінагрополітики від 05.04.2019 р. No 177 затверджено типову форму договору/деклара-ції (набрав чинності з 14.05.2019 р.).Зауважу, що про створення СФГ без набуття статусу юридичної особи укладається (ч. 3 ст. 81Закону No 973): договір – у разі створення СФГ фізичною особою спільно з членами її родини; декларація – в разі одноосібного ведення такого господарства.Проте, як бачимо, затверджено одну форму документа і для одноосібного ведення господарства, і для ведення його декількома членами родини. Типова форма договору/декларації містить сім розділів, наведемо стислий огляд деяких із них. 1. Предмет – зазначається інформація про осіб, які створюють СФГ, види діяльності, земельні ді-лянки, на яких воно створюється, ПІБ голови, місцезнаходження (адреса).Зауважу, що головою СФГ без статусу юридичної особи може бути лише фізична особа-підприє-мець. Тому особа, яка має намір створити таке господарство, повинна: або бути зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності (і в такому випадку після укладання договору/декларації має внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), або здійснити таку реєстрацію після укладання договору/декларації СФГ.2. Порядок прийняття рішень та координація спільної діяльності членів господарства перед-бачає, що від імені СФГ має право виступати його голова або уповноважений ним один із членів. Та-кож у цьому розділі необхідно передбачити порядок прийняття рішень та координації діяльності СФГ. Примітка: в разі одноособового ведення господарства тут має бути передбачено лише право голо-ви СФГ на представлення інтересів господарства та одноособове прийняття ним рішень.3. Порядок вступу до СФГ та виходу з нього, зокрема, повинен визначати період, протягом якого член СФГ має направити голові СФГ заяву про вихід і повернення наданого ним майна. Примітка: типовою формою не передбачено, але вважаємо за доцільне передбачити обов’язковість нотаріального посвідчення підпису на заяві про вихід. А у випадку одноособового ведення господарства доцільно уважно поставитися до цього пункту, зокрема, в частині визначення порядку вступу нових членів. Це може зменшити ризики недобросовісних дій інших осіб у майбутньому.
Як завжди , хоч стій хоч падай.
Читай дописку до п.3 ,ще не скоро можна буде зареєструваться.
Ще один каламбур. Майно ніби-то передається а де-юре ні, якже отримати субсидію на га. землі? Добре що уже прояснили що складений капітал це не є статутний капітал.
Так наче декларацію не потрібно , було завіряти наторіально?
Там коментарі від редакції, а вони є суб'єктивною думкою.
Повториться історія що ФОПИ з СФГ не зможуть отримувати держ. субсидію поки ОФІЦІАЛЬНО цьому СФГ не передадуть землю в оренду . А якщо це зробиться то ще й буде утримуваться ПДФО від нарахованої собі орендної плати.
якщо земля у власності членів ФГ і буде вказана в договорі, то проблем не повинно бути
Ще раз вернемось до ризиковості операцій.
Якщо продавать продукцію і вона не буде в 1.4 рази більшою за податковий кредит , то і ризикованості не буде. Якщо хочеш продати на більшу суму , то зроби спочатку собі ППІ а тоді продавай.
Ти не зрозумів, там порівнюють ПК та ПЗ по одному конкретному товару.
В нашому випадку це по пшениці, якої ми не закуповували і не маємо відповідно ПК.
Це для торгівлі пункт
В кінці там є про таблиці для виробників, але кажуть всі, що їх не враховують чомусь
Щось я їх не знаходжу , зроби посилання.
Зеленський скасував штрафи за порушення касової дисципліни.
Чи означає це, що можна тепер, не переживаючи, користуватись готівкою?
.
Адмінштрафи залишаються
38. Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. Можливо надіслати цю табличку.
всі кого не запитаю, кажуть, що не враховують її чомусь і блокують накладні
останній абзац, на мою думку, повинен виводити наші продажі зерна з ризикованих операцій у разі подання нами цієї таблиці.
От тільки, коли ж її будуть враховувати???
Для початку, треба її буде подати
І я так зрозумів, потрібно подавати цю табличку. Я щось конкретно не знаходжу по якому пункту критерій ризиковості ми можемо бути віднесені до ризикових операцій .